На Тризуб пішло 334 різдвяні дідухи!

На Різдво Христове у Києві, на території Музею народної архітектури та побуту України, зафіксували новий національний рекорд — «Найбільший Тризуб з дідухів». Ідея його створення належить десантнику, командиру відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Ярославу Кучмі.

Формувати компози­цію з дідухів військово­му допомагала 90-річна майстриня зі соломоплетіння Пелагея Живко з Львівщини. Про це журналістці «ВЗ» розпо­віла керівниця Національно­го реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

— Автор цього велетня-три­зуба після важкого поранен­ня, внаслідок чого тимчасово втратив здатність ходити, по­при все, став на ноги! Чи це не найкращий подарунок для всіх українців? Десантник Ярослав Кучма подолав спробу ворога вбити його — українського Вої­на, піднявся на ноги і встановив національний рекорд. Україну точно ніхто ніколи не перемо­же!

46-річний Ярослав Кучма — не новачок на фронті. Брав участь у бойових діях у Югос­лавії, служив в Іраку, а від 2014-го боронить Україну. Був багато разів поранений, але найстрашніше трапилося у липні 2023-го — на Херсонсько­му напрямку підірвався на міні. Лікарі радили ампутувати ноги, оскільки стопи повністю роз­биті. 13 наскрізних дірок… Але чоловік на ампутацію не пого­дився. І сталося диво: Ярослав став на ноги! Так, ще триває лі­кування, але обидві ноги вдало­ся зберегти.

Якось чоловік прийшов у во­лонтерський штаб, де побачив 90-річну бабусю Пелагею Жив­ко. Попри поважний вік, вона активно допомагає військовим — плете шкарпетки, шиє білі маскувальні халати, а іноді про­сто підказує молодим, що і як краще зробити. Бабуся Пела­гея розповіла, що цього року, на Різдво, хоче сплести най­більшого Павука — традиційну українську прикрасу на це ве­личне свято. І Ярослав підхопив цю ідею.

— Я запропонував бабусі, що зварю Тризуб, а вона не­хай його обплете, — розповів журналістці «ВЗ» рекордсмен. — Мабуть, усі подумали, що я жартую. Але від цієї ідеї я не мав наміру відступати. І пані Пелагея, мабуть, серйозно по­ставилася до моєї пропозиції, бо підготувалася.

Одна з агрокомпаній надала ба­гато жита, пшениці і ячменю. Усьо­го було, мабуть, два повні буси.

У лікарні Ярослав малював креслення. А потім Тризуб ро­бив вручну — метал гнув руками. Лише коли зварив конструкцію, приїхала пані Пелагея, пока­зала, як робити сніпки. Звісно, самому було важко, тож допо­магати взялися побратими.

— Вони не просто плели ді­духів для Тризуба, — до розмо­ви долучилася внучка Пелагеї Живко Олена. — А дотримува­лися усіх традицій. Кожне сте­бельце пшениці треба було чистити. На вершечок давали більше ячменю, жита і пшени­ці. Дідухів на Тризубі 334! Ви­сота рекордного Тризуба — 7 м 41 см. На перший погляд зда­ється, що там небагато пше­ниці, але якщо її змолотити, то можна було б напекти багато хліба. Знаєте, бабусин тато по­мер у Сибіру, і вона росла си­ротою. Бабуся каже, що навіть попри війну ми тепер маємо змогу робити великі та малень­кі тризуби і зберігати наші тра­диції. Бо колись за те, що вона робила дідуха на Різдво, її мо­гли посадити до в’язниці. Але навіть, попри страх, бабуся що­року плела різдвяного дідуха. А тепер, коли Ярослав Кучма за­пропонував зробити величного і найбільшого в Україні Тризуба з дідухів, дуже тішилася…