Кавуни і дині найкраще ростуть у… шині

Сприяє такому глобальне поте­пління, зміщення природних зон на 150−200 кілометрів у північно­му напрямку. Звичайно, цукристістю й ароматом дині зобов’язані безхмар­ному небу і щедрому теплу.

Однак, як переконалися городники України, біологічні властивості баштанних дозволяють культивувати їх на­віть в умовах Київщини, Житомирщи­ни та інших лісостепових і поліських регіонів.

Кандидат сільськогосподарських наук Леонід Улич, який свого часу на­вчався у Львівському сільськогоспо­дарському інституті, зараз живе у Білій Церкві (Київська область). Саме тут на невеличкій присадибній ділянці вирі­шив виплекати власні кавуни й дині. Заклав кілька дослідів. Вирощував теплолюбів різними способами: на звичайних грядках, у мішках, наповне­них ґрунтом, та шинах зі субстратом. Останній метод виявився найефек­тивнішим.

Розсаду Леонід Ісакович леліяв на підвіконні і в теплиці. Наприкінці трав­ня висадив її у наповнені поживним субстратом шини. За скоростиглістю, темпами вегетації, смаковими якос­тями кращими виявилися дині сорту Декаро та кавуна Талісман.

Для прикладу, перші стиглі плоди Талісману господар пробував уже на­прикінці липня. Зваживши смугасту ягоду, зрозумів, що отримав власний рекорд — 14,5 кг.

Добре почувалися на таких імпро­візованих грядках і дині. Тож городник дійшов висновку, що й вони можуть успішно дозрівати в цих краях.

Леонід Ісакович розповідає: «На початку вегетації рослини досить ак­тивно розвивалися і нарощували ве­гетативну масу. Перші дині вагою 1,5 -2,5 кілограма достигли ще в середині липня. Кавун Талісман, хоч і ранньостиглий, на той час ще не визрів. Ву­сики не засохли».

Як переконався ґазда, причина кри­ється в недотриманні окремих ланок технології. За 10−15 днів до визрівання варто припинити полив. Він же продо­вжував зволожувати, що й затягнуло вегетацію. Крім того, вплинули також холодні ночі, коли температура опус­калася до +12−13°С.

Але це не зіпсувало смаку плодів. Тож наступного року чоловік планує продовжить ти свої експерименти.