«Якщо штучний інтелект малюватиме ескізи — мистецтва не буде»

Не доходячи до подвір'я майстерні митця, перше, що побачиш, — його роботу «Пам'ятник «Просвіті». А на порозі зустрічатиме гіпсовий Шевченко, ангели та бронзова жінка.

Майстерня Василя Ярича — це двоповерхова будівля з робочою зоною та місцем для відпочинку. Хоча, судячи з кількості і різноманіття робіт, митець не відпочиває!

Скульптур тут скільки, що очі розбігаються. Не встигаєш розглянути одну, як вже погляд падає на погруддя Шептицькому. І Владика тут навіть не один, а щонайменше у кількох різних ракурсах та формах.

У майстерні - понад три сотні робіт з каменю, бронзи та дерева. І це не говорячи про роботи, які зібрані в приватних колекціях в Україні та за кордоном.

При вході скульптор облаштував виставку своїх робіт. Тут можна побачити релігійні мотиви, образ жінки та інші скульптури, які витворила уява майстра. Далі - у великій майстерні переважно зібрані об'ємні роботи, які колись експонувались. А у сусідній кімнаті експонати «на ремонті».

А на друговому поверсі, окрім вітальні, кімната для творчості дружини Василя, Світлани Ярич. Вона малює живописні картини, які прикрашають майстерню.

Подружжя настільки органічно себе почуває у творчих проявах, що у 2018 році навіть відкрили спільну виставку скульптур та картин, які доповнювали одне одного. Митець каже, що головний критик його робіт — це дружина. Але водночас і найбільший поціновувач, бо у розмові дружина так натхненно розповідає про творчість чоловіка, що не можливо не захопитись.

Головною мистецькою сенсацією не лише у Львові, а й в Україні, без сумніву стане відкриття приватного музею скульптури. Митець вже зробив підготовчі роботи і мурах будівлі облаштував своєрідну галерею. Попереду робота з підбору і розставлення експонатів. Хоча губи Давида вже знайшли місце у музеї…

Ескізи, малюнки, креслення — заполонили письмовий стіл митця. Адже перш ніж вилити у бронзі скульптуру, треба намалювати її, сформувати в пластиліні, вилити у гіпсі і лише тоді братись до основного матеріалу — бронзи.

На одну роботу митець може намалювати з кілька варіантів, а тоді обирати найкращий. Я запитала чи не можна це спростити і малювати в комп’ютерній програмі чи за допомогою штучного інтелекту. Василь Ярич відповів, що тоді це вже буде не мистецтво.

Адже в тому й проявляється геніальність митця — у вмінні фантазувати та втілювати задумане в реальність. Хтось може уявити іншого монументу Короля Данила, аніж того, що створив Василь Ярич у Львові?

Довідка «ВЗ»

Василь Ярич народився 1951 року в селі Велика Тур’я на Івано-Франківщині. 1979 р. закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва. З 1979 року займається творчою діяльністю, отже майже 40 років. Персональні виставки: Україна, Німеччина, США, Франція, Італія. Групові виставки: Україна, Франція, Німеччина, Польща, Бельгія, Литва. Автор пам’ятників, зокрема, Королю Данилу Галицькому та Просвіті у Львові, жертвам комуністичних репресій у Стрию. Ряд монументальних робіт виконано для Франції. Неодноразово отримував відзнаки, зокрема, на Скульптурному Салоні та Бієнале скульптури в Києві. Отримав звання Заслужений діяч мистецтв та Народний художник України.

Світлана Ярич народилась 1960 року в м. Кременець, Тернопільщина. 1982 року закінчила Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва. Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок (Польща, Франція, Німеччина, Словаччина, Чехія, Італія). Персональні виставки: у Львові (1997, 2015), Люксембургу (1997), Парижі (1999), Чикаго (2010). Від 1984 року викладає в Львівській Національній Академії Мистецтв.