«Про мистецтво і культуру треба дбати завжди, а у час війни — особливо»

Двері для відвідувачів нової артгалереї офіційно відкриють 20 лютого. Наразі тут ще «дотягують» те, що не встигли зробити. Технічні роботи тривають. Однак для журналістів зробити виняток — нам показали і розповіли — хто і для чого у місті Лева створив цей мистецький простір.

Про таку галерею ще донедавна могли хіба що мріяти — не лише у Львові, а й в інших великих містах. В артгалереї Zenyk, яку створив засновник благодійного фонду We and the World Зіновій Козицький, кожен, хто любить мистецтво, зможе побачити і почерпнути для себе те, чого раніше не знав і не бачив.

Zenyk Art Gallery пан Козицький створив і присвятив світлій пам’яті свого онука — Зеника. Цей проєкт, як розповів на презентації пан Зіновій, — про зв’язок поколінь, династійність, збереження родинних традицій та генезу спадковості. Мистецтво, представлене в артгалереї буде доступне всім, незалежно від віку, статусу чи фізичних можливостей.

Що мається на увазі? Насамперед зробили все для зручності людей з інклюзією. Встановлено пандуси, щоб на інвалідному кріслі люди з обмеженими можливостями, могли спокійно увійти у зали галереї. Піднятися ліфтом поверхом чи двома вище. Бо ж так і задумувався безбар'єрний простір.

Для тих, хто має проблеми із зором, також знайшли можливість, щоб незрячі могли «побачити» картини на дотик, бо у галереї встановлено інформаційні панелі зі шрифтом Брайля. Подбали і про тих, хто не чує. Тобто кожен, хто любить мистецтво, зможе отримати насолоду. Зрештою, якщо молода мама захоче відвідати виставку, матиме змогу залишити свою крихітку у дитячій кімнаті, де про неї подбають вихователі чи аніматори. Звісно, не забули і про осіб з малозабезпечених родин і пенсіонерів. Окрім того, що тут передбачено пільгові квитки, раз на місяць вхід буде безкоштовним.

Першу екскурсію провела кураторка мистецького простору Zenyk Art Gallery Христина Береговська. Перша виставка галереї, яка триватиме майже три місяці, — «Маленький Принц», присвячена дітям. Тим, хто став ангелом у небі, тим, хто у полоні, в окупації, в дорозі, вдома і в еміграції. Тут представлено роботи Майстрів всесвітньої величини — Івана Марчука, Влади Ралко, Олега Тістола, Сергія Савченка та інших. Та, мабуть, найбільшою сенсацією стало представлення твору легендарного Бенксі.

— Про мистецтво і культуру треба дбати завжди, а у час війни — особливо, — сказав Зіновій Козицький. — На початку війни ми створили благодійний фонд — це була найперша необхідність для допомоги армії. А потім з’явилася ідея до Міжнародного дня захисту дітей — 1 червня 2022 року провести мистецький аукціон на онлайн платформі у США. Зрозуміли, що це потрібно робити. Бо ж треба і військовим допомагати, але й про художників треба дбати. Ми проводили виставки українських майстрів у різних країнах світу. Люди дивувалися, що в Україні такі талановиті митці. Ми розуміли, що цим ми робимо велику промоцію України у світі у час тяжкої війни. Це нам додавало стимулу, і ми подумали, що варто зробити свою картинну галерею. Шлях, який ми пройшли за понад два роки, не був легким. Спочатку у цьому приміщенні зробили реконструкцію. Коли придбали цю будівлю, думали, що тут буде готель. Але мистецька місія, що насамперед треба дбати про мистецтво і зробити у цих стінах галерею, призвела до того, що ми будівлю повністю переобладнали. Мав бути готель, а став мистецький простір. Та найголовніше у цьому — творчий колектив.

Зіновій Козицький пригадав слова свого онука Зеника, який любив мистецтво: «Для чого солдати стріляють? Якщо не буде нашої самоідентифікації, нашої самовизначеності, то не буде нас і нашої нації. Вона формується у час війни». І це дуже правильно, переконаний пан Козицький. «Не буде культури, — тут буде пуста територія, на яку зайде наш агресивний сусід. Тому ми мусимо підтримувати культуру. Бо, як відомо, життя коротке. Мистецтво — вічне», — сказав пан Зіновій.