Пластика та емоції у скульптурі та живописі

У львівській галереї «Зелена канапа» триває виставка знакового мистецького подружжя — Василя та Світлани Яричів. Василь Ярич — один із найвидатніших скульпторів України, народний художник України, львів’янам він відомий передусім як автор кінного пам’ятника Королю Данилу Галицькому. Також він автор пам’ятників Просвіті у Львові, жертвам комуністичних репресій у Стрию та багатьох інших. Його твори — не тільки в багатьох приватних колекціях в Україні та за кордоном, а й у музейних збірках — Національному музеї та Національній галереї мистецтв у Львові, у музеї Франка в Нагуєвичах, Запорізькому, Чернігівському обласному музеях та інших. Світлана Ярич — графік і живописець, викладач Львівської національної академії мистецтв. Мала декілька персональних виставок: у Львові (1997, 2015), Люксембургу (1997), Парижі (1999), Чикаго (2010).

Виставка у «Зеленій канапі» — справжній подарунок для поціновувачів високого мистецтва. Скульптор-монументаліст Василь Ярич представив тут камерні, ліричні та невеликі за розмірами скульптурні роботи, переважно жіночі торси та портрети. Ця скульптурна пластика чудово доповнюється надзвичайно вишуканими за кольорами, великими абстрактними полотнами Світлани Ярич. Переважна більшість робіт подружжя створені цього року.

У розмові з журналістом «ВЗ» Василь Ярич розповів, що загалом задоволений виставкою, для нього це приємний момент, відгуки відвідувачів — добрі.

— Пане Василю, ви скульптор-монументаліст, але зараз представили невеликі роботи. Складається враження, що створюючи їх, ви розслабляєтеся і відпочиваєте від роботи над монументальними роботами, пам’ятниками…

— Скульптура, як і будь-яке мистецтво — живопис, декоративне мистецтво, графіка — це безперервний процес роботи. Без великої скульптури не буває малої скульптури, без малої — не буває великої. Це єдине ціле. Паралельно працюю і над великими роботами, і над камерними.

— Переважно скульптори працюють із металом, каменем. А у вас є і роботи з дерева — гарні жіночі торси.

— Один із них, що з металевою інкрустацією, зроблений з акації. Це найтвердіше дерево, твердіше ніж дуб. Ця скульптура створена «на відчуття», без попереднього ескізу. Інша робота — зроблена з липи, ще одна жіноча фігура — з грушки.

Василь Ярич — у складі авторського колективу, який щойно виграв конкурс на кращу ідею та ескізний проект пам’ятника героям ЗУНР та УГА у місті Львові. Скульптурна композиція має постати на перетині вулиць Листопадового Чину та Огієнка до 1 листопада, коли відзначатимемо 100-річчя створення ЗУНР. Крім скульптора Василя Ярича, до авторського колективу входять художник Любомир Медвідь, та архітектори Володимир Лаврін і Анна Андрєєва. «Проект зараз у стадії виконання, — розповідає далі Василь Ярич. — Паралельно працюю над приватними монументальними роботами».

Скульптор каже, що їхнє творче подружжя співіснує творчо. Подружжя Яричів працює в одній майстерні уже 22 роки. «Ми одне одного підтримуємо, — каже пан Василь. — Світлана робить живопис, я скульптуру. Вона мені часом підказує. Вона робить абстрактні роботи, то їй важко щось підказати. А в мене робота з конкретними фігурами, скульптурою. Крім того, вона викладач Академії, багато працює зі студентами. А я — незалежний художник, вільний…»

Довідка «ВЗ»

Світлана Ярич народилась 1960 року в м. Кременець, Тернопільщина. 1982 року закінчила Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва. Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок (Польща, Франція, Німеччина, Словаччина, Чехія, Італія). Персональні виставки: у Львові (1997, 2015), Люксембургу (1997), Парижі (1999), Чикаго (2010). Від 1984 року викладає в Львівській Національній Академії Мистецтв.

Василь Ярич народився 1951 року в селі Велика Тур`я на Івано-Франківщині. 1979 р. закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва. З 1979 року займається творчою діяльністю, отже майже 40 років. Персональні виставки: Україна, Німеччина, США, Франція, Італія. Групові виставки: Україна, Франція, Німеччина, Польща, Бельгія, Литва. Автор пам’ятників, зокрема, Королю Данилу Галицькому та Просвіті у Львові, жертвам комуністичних репресій у Стрию. Ряд монументальних робіт виконано для Франції. Неодноразово отримував відзнаки, зокрема, на Скульптурному Салоні та Бієнале скульптури в Києві. Отримав звання Заслужений діяч мистецтв та Народний художник України.