Бойовий котик рівненської майстрині - для Бориса Джонсона

Про цю талановиту мисткиню «Високий замок» писав уже не раз. Її вироби справді вражають не лише майстерністю виконання, а й глибиною образів, чимало з який варті Голлівуду й екранізації. Душа вивертається й плаче з її дітками-ангеликами, розтерзаними рашистськими катами, і воскресає з козаками-характерниками та матерями-берегинями, які допомагають тримати нам оборону на усіх фронтах. Бо кожен виріб Олени Вербець — мистецьке диво, яке мимоволі підштовхує нас молитися, гордитися, любити.
У творчості жінки знаходимо відгук на все важливе, що торкається кожного серця. А серію «бойових котиків» майстриня розробила спеціально на знак вдячності нашим захисникам. Милі, ніжні пухнастики для нас — вони є нездоланною міццю для ворога. Вбрані у камуфляжну вдяганку, неодмінно з українською символікою.

— Кожен, хто йде на війну з моїх друзів, має такий оберіг, — розповідає пані Олена. — Комусь — в машину, комусь — в кишеньку. Взагалі котиків бойових я відшиваю чимало для наших військових. Вони різні, і їх було так багато, що мені дуже важко перелічити. Котики озброєні нашим прапором, дехто має медальку. Радію, що хлопцям вони подобаються.

Оцінив оригінальний презент і Борис Джонсон. Хоч пані Олена зізнається: кому мають передати її чергового бойового котика, вона не знала.

— Можливо, зробила б схожого на Джонсона, — каже майстриня. — Але, думаю, це не головне. Важливо, що мені ось так випала нагода подякувати цій людині. Ще рік тому хотіла це зробити.

У мережі під постом Олени Вербець з підписом «А коти мої вибирають правильних господарів, — десятки захоплених відгуків. «Джонсон — наш справжній бойовий котяра», «Борис заслуговує на таку любов», «Борис нормальний хлоп, він то оцінить», «Щиро рада за кота, за тебе і за Борюсіка»… Та, безумовно, найважливіше, аби весь світ знав, що ми — бойові!