«Мій фарбувальний цех удома — у пральній машині»

Дар’я Ткаченко приїхала з Харкова до Львова торік у середині березня. Тяжко було покидати рідну домівку, адже усі 29 років жила у Харкові. Навчалася у коледжі при Харківській політехніці, потім стала студенткою цього вишу. Ніколи навіть припустити не могла, що колись доведеться нашвидкуруч зібрати валізку і шукати безпечніше місце… Таким став для Дар'ї Львів.

— Моя спеціальність аж ніяк не пов’язана з тим, чим я займаюся у Львові як волонтерка, — розповіла журналістці «ВЗ» Дар’я Ткаченко. — Я вчилася на техніка-технолога машинобуду­вання, а ще встигла попрацюва­ти у Харкові перекладачем.

— Рік тому, коли покидали Харків, не було проблемою виїхати?

— Було. Ми не мали ні грама пального. Поїздом виїхати було особливо небезпечно. Якось таки вдалося нареченому за­правити машину, і ми спочат­ку поїхали до Полтави, потім — до Львова. Після того, як трохи оговталася і прийшла до тями, почала шукати, де би могла бути корисною. У Харкові навчилася плести маскувальні сітки, тому шукала пункти, де такі сітки пле­туть.

— І вам порадили Бібліоте­ку для юнацтва імені Романа Іваничука, яка з перших днів стала волонтерським цен­тром?

— Мені порадили інший во­лонтерський центр, але я ви­падково зайшла на площі Ринок саме у цю бібліотеку. Мені ска­зали, що не вистачає людини, яка би фарбувала тканину. За­питали, чи змогла б я це робити. Погодилася, і от вже понад рік я цим займаюся.

— Скільки тканини за рік пофарбували?

— За перші пів року вдалося пофарбувати приблизно 500 кі­лограмів. Може, й більше. Узим­ку не фарбую, бо плетемо білі сітки. Але купувала тканини. На даний момент, думаю, тонну вже пофарбувала.

— Як відбувається процес?

— Мій фарбувальний цех удо­ма — у пральній машині. Закла­даю за один раз не більше чоти­рьох кілограмів. Віддаю готову тканину у волонтерський центр, а вже там її ріжуть на смужки.

— Гроші на тканину дає во­лонтерський центр?

— На початках, поки ще мала гроші, усе купувала сама. За­вжди долучається коштами мій наречений. Він програміст. Звіс­но, волонтерський центр та­кож активно допомагає. Якщо є можливість, додають кошти на барвники. Тканину часто прино­сять люди, допомагають залиш­ками тканини підприємства. Іноді складається враження, що волонтерить увесь Львів…