Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Березові «сльози» людям на радість

Подекуди бояться збирати цей сік-нектар — щоб не оштрафували

Берези уже діляться з людьми своїми дарами... Фото автора
Берези уже діляться з людьми своїми дарами... Фото автора

За вікном — березень, значить, пора збирати березовий сік. Якими вигадливими не були б сучасні майстри гастрономії, а від цього простенького натурального напою відмовитися нам складно. Сік цей не просто питво, тонік, а еліксир бадьорості, джерело позитивного настрою.

Іду весняним лісом І здалеку бачу десяток беріз у компанії великих скляних і пластико­вих бутлів. Із чорно-білих стовбурів по жолобках крапельками сочиться живильна волога. За кілька годин тара буде повною. І ще до кінця дня домаш­ні господині встигнуть законсервувати свіжий сік.

Назустріч нам двоє чоловіків зі щойно зібраним «урожаєм». В руках по дві 5-літрові баклажки соку, ще по одній несуть у наплічниках. Прошу сфото­графуватися — категорично відмовляються. Бо­яться, щоб їх не притягли до відповідальності за начебто «завдання шкоди лісовим насадженням». Хоча жодної кривди ніколи деревам не заподіяли: отвори у стовбурах робили акуратно, а по завер­шенні сокозбору заплішували їх кілочками. Так що беріз не виснажували. Про переслідування сокоз­бирачів розповіли їм знайомі. Кажуть, недавно та­кий ексцес був у Чортківському районі - за зби­рання соку поліція начебто оштрафувала одного чоловіка на 17 тисяч гривень…

Правда це чи ні, не знаю. Але охочих збирати перші лісові дари є чимало. Заготівля березово­го соку — частина їхньої домашньої «продовольчої програми».

— У минулі роки ми зазвичай готували для себе не менш ніж 300 літрів цього напою, — розповідає житель невеличкого хутірця Андрій. — Спожива­ли його під час весняно-польових робіт, косови­ці. Гості приходили на свята — пригощали і їх. Але цього року так багато запасів робити не будемо. Мама закриває сік із цукерками-льодяниками, су­шеними яблуками-грушами, кмином, шипшиною. А я торік зробив такий експеримент: на 3-літро­вий слоїк перевареного соку з цукром і лимонною кислотою давав по скибочці лимона, апельсина і лайма — отримав дуже смачний, приємний, з ледь гіркуватим присмаком напій. Приготую його і цієї весни, нехай тільки минуть нічні приморозки…

А от в інших галицьких селах, де ми проводили опитування, до виготовлення «березового некта­ру» чомусь охололи. Віддають перевагу компотам із заморожених і засушених фруктів. Хоча, знаю, раніше там виготовляли і березовий квас, шам­панське і навіть березову горілку…