Якщо березень, то має бути і березовий сік…

В очікуванні робіт на весняних городах сільські господарі взялися за інше заняття — заготовляють березовий сік. Саме час його збирати: під впливом сезонного тепла у чорно-білих стовбурах почався активний сокорух. Поки не розпустилися бруньки, любителі природних вітамінів запасаються цим березовим нектаром. Дехто, знаю, наготує його собі більше ста літрів. І неспроста. Цей делікатес ліпше від води чи кислого молока втамує спрагу під час косовиці, замінить на обідньому столі магазинні «шипучки», завжди приємно здивує гостей. І ще, за розповідями знавців, вижене з організму накопичені за зиму шлаки…

Сокозаготівлю вважають промислом, тому закон передбачає, що для його добування потрібен лісовий квиток (виняток, якщо береза росте на вашому приватному обійсті). Але і без дозволу та настанов лісника треба знати, що поводитися з березою слід делікатно, щоб не нашкодити їй, не виснажити.

Збирають сік із дерев, не молодших 30-річного віку, товщина стовбура яких на висоті півтора метра становить не менше 25 см. Просвердлюють отвір у ньому (не більше одного) на висоті 90 см глибиною три сантиметри. Зверніть увагу: цей отвір повинен бути спрямований угору!

У просвердлений отвір вставляють трубочку із бузини, очеретину, пластикову коктейльну трубочку, жолобок із нержавійки і навіть трубку із крапельниці. Не можна робити надріз сокирою. Під березу підставляють скляну тару, каністри із харчової пластмаси, підв'язують целофанові пакети. Найкраще одягати пластикову пляшку на патрубок із бузини — тоді у сік не потрапить сміття і комахи. До того ж, березова волога збагатиться лікувальними ферментами, якими володіє бузина.

По завершенні сезону сокозбирання (на це вказує те, що сік набирає жовтого кольору), отвір заглушують, забиваючи кілочок, заліплюючи глиною. Це не дозволить витікати рідині, «знекровлювати» дерево.

Рекомендується брати з однієї берези не більше шести літрів соку. Це надовго продовжить життя дерева.

Так само, як і при готуванні борщу, є багато рецептів консервації березового соку. Зазвичай на три літри стерилізованої рідини додають 150 грамів цукру, за смаком — дольку лимона чи апельсину, лайму або ж лимонної кислоти. «Приправою» можуть стати також цукерки-льодяники, кмин, сушені фрукти, чай каркаде (або якийсь інший), родзинки, ягоди шипшини.

З березового соку гурмани роблять ще й квас, шампанське. Дехто навчився продукувати з нього «чисту, як сльоза», із ледь чутним ароматом весняного лісу горілку.