Вирощує мікрозелень та доглядає перепілок

Вона була серед тих людей, хто до останнього не покидав рідну землю. Од­нак коли на початку літа лінія фронту на­близилася впритул, частину бізнесу довелося релокувати в Тернопільську область. Але вироб­ництво не запускала, бо на місцевому ринку і так достатньо санітарно-гігієнічних засобів.

Проте ініціативна жінка взяла участь у гранто­вій програмі й отримала перепілок. Таким чином удалося створити на Донеччині ферму. Спочатку пані Олена нічого не знала про вирощування цих мініатюрних птахів. Однак поступово набула до­свіду і тепер успішно займається новою справою.

Звісно, воєнного часу не все так просто. Гос­подиня ділиться наболілим: «Зранку зламався інвертор, і сотні перепелиних яєць та щойно вилуплених пташенят опинилися під загрозою. Надворі близько 0°С, опалення відсутнє, часті перебої з подачею електроенергії. Поки згада­ний прилад у ремонті, обкладаємо яйця пляшка­ми з гарячою водою, ставимо інкубаційні камери на буржуйки. Таким чином удається стабілізува­ти ситуацію».

Чи не щодня життя підкидає чергові випробу­вання, і доводиться швидко приймати рішення та вчасно реагувати на позаштатні обставини.

— Тож я постійно в пошуку. Подаю заявки на різні грантові конкурси. Чим більше пишу, тим продуктивнішим стає моє мислення, змінюється погляд на життя. Якщо не можеш змінити ситу­ацію, треба переглянути ставлення до неї, — ді­литься своїм кредо Олена Хатмулліна. І продо­вжує працювати, не опускаючи рук.

Мікрогріну поки що вистачає лише собі. А пе­редбачене для нього обладнання допомагає пе­реробляти овочі, створювати приправи.

Ентузіастка планує розширювати виробни­цтво і навіть хоче згодом об'єднати всіх, хто пра­цює в цьому напрямі, у кластер. Аналіз сучасно­го харчового ринку підштовхнув її створювати сублімовану їжу швидкого приготування. Напи­сала бізнес-план та виграла грантовий конкурс. Уже розробила рецептуру, технологічну карту та виготовляє борщ, суп гречаний із м’ясом, лок­шиною, супи-пюре, овочеві суміші.

Згадана продукція смачна, зручна. Якщо не­має світла й газу, то нагріти воду можна і на ба­гатті. У 400 мл окропу вкиньте 45 г сублімованих овочів — і борщ готовий.

Із вересня Олена Хатмулліна живе між Тер­нопільщиною та Донеччиною. 3−4 тижні - су­блімування сировини, 15−20 днів — перепілки. Відстань між ними — 1200 км, яку доводиться долати, перебуваючи 17 годин за кермом.

Чи втомлюється? Звісно, так. Але в розпач не впадає. Нині молода жінка радіє, бо вилупилися нові перепілочки. У планах — розширення фер­ми. Коли розведе багато птахів, то налагоджу­ватиме переробку тушок, маринування та коп­чення перепелиних яєць. Тому Олена постійно цікавиться європейським ринком їжі, стежить за новинками, бо все, що зараз є за кордоном, че­рез кілька років з’явиться в Україні.

Ще один аспект діяльності донеччанки — во­лонтерство. Вона є членкинею ГО «Схід і За­хід єдині», активно допомагає воїнам, котрі на фронті, а також переселенцям із «гарячих» точок. Хоче, аби якомога швидше закінчилася війна і всім удалося повернутися на рідні тере­ни.