Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Українці чіпляють на ялинку російський корабель, який іде у відомому напрямку…»

Попит на вручну розписані Оксаною Райник новорічні іграшки на патріотичні теми — шалений

Новорічні іграшки від Оксани Райник передають дух нашого буремного часу. Фото автора
Новорічні іграшки від Оксани Райник передають дух нашого буремного часу. Фото автора

Новорічні урочистості важко уявити без головних їхніх атрибутів — ялинки та іграшок на ній. Так буде і під час свята, яке наближається. Проте, на відміну від попередніх, цього разу зелені красуні матимуть скромніше вбрання. Воно нестиме ще й особливі, співзвучні часові - фронтові мотиви.

Намалювала тисячу «Патронів»

Не секрет, історичні події накладають свій відбиток і на наш побут, дозвілля. Старожили пам’ятають: у період правління Хрущова, який агі­тував за різке збільшення посівів кукурудзи, ялин­ки радянських громадян прикрашали золоті ре­бристі качани «цариці полів». Згодом, коли перша людина полетіла у космос, на хвойні гілки чіпля­ли імпровізовані ракети. 2004 року серед наших співвітчизників був бум на помаранчеві кульки з підківкою і написом «Так! Ющенко». Сьогодні ж українці одягають на хвойне деревце іграшки, які передають гіркий воєнний присмак 2022-го. Про це ми дізналися під час спілкування із художни­цею-дизайнером Оксаною Райник, яка ось уже два десятиліття розписує новорічні прикраси.

— 2023-ий, за східним календарем, буде Ро­ком Зайця-Кролика, — розповідає майстриня. — Ми заздалегідь почали виготовляти іграшки від­повідної тематики. Однак замовлень на кроликів, як і на дідів морозів чи снігуроньок, не так багато, останні вже відходять. Люди більше хочуть ігра­шок патріотичних — з українським гербом, із пе­сиком Патроном, із маркою російського корабля, який пішов у відомому напрямку. Дуже часто за­мовляють різдвяні сюжети. А також іграшки з на­шими українськими квітами: маками, волошками, ромашками…

Пані Оксана дістає із коробки одну зі своїх ро­біт — яскраву новорічну кульку із зображенням знаменитого собаки-сапера. Годі очей відірвати! Такий презент сподобається і дитині, і доросло­му. Навіть не віриться, що цей малюнок створи­ли вручну, а не з допомогою комп’ютера. За день майстриня може виготовити чотири десятки та­ких «Патронів». Усього намалювала їх майже ти­сячу, а іграшок із російським кораблем-потопель­ником, на які теж величезний попит, — ще більше.

Серед замовлених сюжетів — церкви, батьківські хати

Дар до живопису в Оксани помітили з дитин­ства. У вісім років дівчинка олівцем намалюва­ла портрет батька, йому робота донечки дуже сподобалася, зберіг її на пам’ять. По закінченні школи Оксана вивчилася на майстра сільського виробництва, проте любов до творчості перева­жила. Працювала на приватній фірмі з виготов­лення новорічних іграшок. Коли це підприємство розпалося, пішла художницею на Бережанський склозавод, розписувала вази, а згодом стала ди­зайнером, сама розробляла ескізи. Невдовзі че­рез економічну кризу не стало і склозаводу, тож ручний розпис на склі став приватною справою Оксани і багатьох її знайомих.

У роботу художниця бере видуті вручну іншими майстрами спеціально оброблені матові і глянце­ві кульки діаметром приблизно вісім сантиметрів. Малює трафарет, вирізає певні деталі, олівцем наносить контури, а потім з допомогою пензля розписує кульку акриловими фарбами, гуашшю, темперою. Коли малюнок завершено, доповнює його присипками, стразами. Жаль, коли майже готова кулька розбивається, — адже у неї вкладе­но стільки душевних сил…

Крім іграшок, Оксана Райник розмальовує вази, сувенірні пляшки, скляні напівкулі, які вико­ристовують як підсвічник. Люди просять відтво­рити краєвиди рідних Бережан, Тернополя, ві­добразити великодню крашанку, дехто просить намалювати церкву, батьківську хату і написати відповідне побажання рідним. Мій знайомий Ми­кола Лещук подарував друзям пляшку, яку пані Оксана, на його прохання, розмалювала соняха­ми — іменинники не могли стримати шаленого за­хоплення.

Багато робіт Оксани Райник є у домашніх колек­ціях за кордоном, нашим краянам вони нагадують Батьківщину, тому зберігають їх як реліквії. За­хоплені творчістю бережанської дизайнерки іно­земці, зокрема французи, італійці. Свої маленькі шедеври майстриня впізнавала в інтер'єрах хра­мів, бачила як антураж у фільмах.

А ще бережанська майстриня за спеціальною технологією зі звичайного газетного паперу ви­готовляє предмети, які імітують вироби з лози. Легкі, ажурні, вони можуть слугувати підносом, хлібницею, підставкою під вазони, оздобленням дзбанка з вином.

Карта світу з акцентом на Україну

Сама пані Оксана вперше за багато років на ці свята ялинку не вбиратиме. Каже, настрій не святковий. Виною всьому війна. А зазвичай одягати ялинку починала до дня Святого Миколая. Іграшками були цілковито білі кулі, без малюнків. Пояснює: коли весь рік малюєш багато різного і стараєшся вкласти у вироби всю свою фантазію, то перенасичуєшся емоціями. Тому хочеться спокою…

Ми запитали в Оксани Райник про омріяний сюжет на новорічній іграшці чи на вазі, якій би їй колись хотілося намалювати. Відповідь була такою:

— Коли дочекаємося нашої Перемоги, напевно, всі мої емоції виплеснуться в якійсь особливій моїй роботі. Поки що не знаю, якою вона буде. А зараз мені хочеться зробити на панно карту світу і дуже чітко окреслити, акцентувати на ній Україну.

Схожі новини