Виноградарство стало справою життя
Львів'янин Богдан Павлій за освітою — радіоінженер, обслуговував великі обчислювальні машини, згодом займався бізнесом. У 2000 році він кардинально змінив свої життєві пріоритети, захопившись виноградарством
Починав із кількох кущів, але вже тоді зрозумів, що саме це — його справжнє покликання.
Пан Богдан розповідає: «Я з дитинства дуже любив сад. Після складної операції лежав у лікарні і читав журнал „Огородник“, де натрапив на статті киянина Петра Мазура про виноградарство. До того вже мав певний досвід плекання сонячної лози й навіть виготовляв вино. Тому вирішив зайнятися справою серйозно».
На Львівщині у нього була дачна ділянка, де почав вирощувати виноград. Знайомився з передовим досвідом у сфері виноробства, багато читав спеціалізованої літератури. Закономірно прийшла думка: а чому б і самому не спробувати? Тож узявся збирати колекцію відповідних сортів. Згодом робив вина в трилітрових банках, використовуючи ягоди з одного-двох кущів. Було складно знайти потрібну інформацію, адже сорти переважно нові. Селекція розвивалася в напрямі виведення складних міжвидових гібридів, які більш адаптовані до північного клімату.
Другий виноградник з’явився у чоловіка спонтанно. Його дружина родом із Хмельниччини, й одного разу друзі запросили сім'ю на Дністер — у Кам’янець-Подільський район, поблизу колишнього села Бакоти (Бакотська затока утворилася 40 років тому під час затоплення Дністровським водосховищем долини, де розташовувалася низка населених пунктів, у тому числі і с. Бакота).
Ентузіаст пригадує: «Місцевість нам надзвичайно сподобалася. Там придбали стареньку хатинку. Першого року посадили виноград. Результат не розчарував.
Я зупинив вибір на класичних європейських сортах — Шардоне, Совіньйон тощо. Якщо на Львівщині їх вирощувати складно, то Бакота — ідеальне місце. Тут висадив новітні німецькі гібриди і класичні сорти, почав будувати виноробню".
Ґрунти у цьому селі багаті кремнієм та вапняком, що дозволяє виробляти унікальні для регіону вина. «Ми розташовані на одній паралелі з Бургундією. На Бакоті є виноградник із сортів для червоного вина (каберне, мерло) та з італійських (неббіола, санджовезе)», — каже господар.
Він розкрив кілька виробничих секретів. Зокрема, стверджує: «Чим густіші насадження, тим швидше стають промисловими, адже коріння кущів не може розростатися в ширину. Тому воно йде вглиб, завдяки чому ягоди набувають хорошого смаку».
Рекомендована схема посадки — 1,8×0,8 м (5600 саджанців на гектар). Для догляду пан Богдан використовує якісні та перевірені препарати. Головне — дотримуватися певної технології і за місяць до збору припинити їх застосування.
А ще ґазда радить не зловживати хімією. Адже вона спричиняє проблеми з дріжджами. Забруднені пестицидами плоди можуть не забродити.
