І на сніданок — яєчня з… трюфелем

Переселенець з Харкова знайшов рідкісний делікатес у карпатському лісі

Цей гриб-парасольку дружина Руслана підсмажує на пательні і теж приправляє трюфелем. Фото з домашнього альбому Руслана Шарова
Цей гриб-парасольку дружина Руслана підсмажує на пательні і теж приправляє трюфелем. Фото з домашнього альбому Руслана Шарова

Про ці гриби ходять легенди, за них платять космічні гроші, перевозять за кордон контрабандою, подають у найпрестижніших ресторанах світу. А вони, виявляється, ростуть у нас під носом. Тобто під землею. Не полінуєшся, пошукаєш — станеш володарем справжнього скарбу.

Таким щасливцем може вважати себе харків­ський декоратор Руслан Шаров. Війна закинула його у галицьке місто Самбір. Тут він не тільки зустрівся із гостинними людьми, а й отримав відра­ду від свого хобі, якому присвячує свій вільний час упродовж 35 років, — збирання грибів. Каже, такого їх різноманіття, як у тутешніх лісах, на Слобожанщи­ні немає. Особливо здивувало нашого гостя засилля червоноголовців-підосичників…

Кілька днів тому поблизу села Блажова харків'янин натрапив на рідкісний гриб — трюфель вагою 150 грамів. Ось як Руслан пригадував кореспондентові «Високого Замку» це побачення:

— У лісі я чекав свого товариша, який у джерельній воді мив руки. А заодно розглядався довкола. На кру­чі біля гірського потічка росла модрина. Вода розми­ла її коріння. Дивлюся, а з-під нього випав якийсь ка­мінець. Придивився ближче — трюфель!

Фотографію свого трофею Руслан виклав у со­цмережі. Дехто не повірив в його удачу і припус­тив, що йдеться про псевдогриб — трюфель свиня­чий, споживання якого може негативно вплинути на самопочуття. Однак власник цієї знахідки заперечив таке припущення.

— Мій місцевий товариш також підтвердив, що це був справжній трюфель, — каже Руслан. — Сказав, що ним його одного разу пригощали, коли був у гостях. У нас на Харківщині ростуть схожі на трюфелі різопо­гони. Але вони мають свої відмінності: плоску форму, чорний або фіолетовий м’якуш з неприємним запа­хом. Дитина може цей різопогон розламати паль­цем. А у трюфеля зовсім інші властивості: його від­колюєш як топінамбур. Якщо розрізати, малюнок у трюфеля мармуровий…

Напевно, на продажу своєї знахідки пан Руслан міг би заробити непогані гроші. Але він не став тор­гувати лісовим раритетом. Споживають його ра­зом з дружиною. Його смак нагадує Русланові сир з пліснявою «дор блю». Трюфелем, потертим на терт­ці, Шарови приправляють яєчню, салати, піцу, а та­кож підсмажені на пательні гриби-парасольки. При­гостять трюфелем і своїх друзів. А щоб унікальний гриб не втрачав смакових якостей, тримають його у… рисі.

Цікаво знати…

  • На нашій планеті існує дев’ять видів трюфелів (народна назва — «земляне серце»).
  • В українських Карпатах найбільш поширеним є білий істрійський трю­фель.
  • Трюфелі можуть рости під землею на глибині 50 см. Живляться водою і поживними речовинами від коріння дерев.
  • Найчастіше цей вид грибів зустріча­ється у букових і дубових лісах.
  • У Франції трюфелі вирощують у спе­ціально розбитих «трюфельних» гаях.
  • Ці гриби мають пікантний смак під­смаженого соняшникового насіння чи волоських горіхів. Їх ще називають «чорними алмазами кулінарії».
  • Трюфелі вважають найсильнішим афродизіаком, який стимулює стате­вий потяг.
  • Для пошуку трюфелів використову­ють спеціально навчених собак і навіть поросят.
  • Ціни на трюфелі коливаються — від помірних до захмарних. Минулого мі­сяця жителька села Росохи запропо­нувала два знайдені білі трюфелі за 3 тисячі гривень. Водночас у соцмере­жах є охочі продати трюфелі за 40 ти­сяч гривень. Розцінка білого трюфеля — 400 євро за 100 г.

Схожі новини