Соломія Крушельницька — перша жінка, яка довела: в опері можуть співати не лише чоловіки

23 вересня — ювілейна дата від дня народження славетної Соломії Крушельницької. До 150-річного ювілею у Львівському Палаці мистецтв відкрилася виставка відомих українських митців, які присвятили низку своїх творів відомій на увесь світ оперній діві. Про виставку, організовану за сприяння Львівської та Тернопільської обласних організацій Спілки художників України, а також ГО «Львівське товариство Ріхарда Вагнера», журналістці «ВЗ» розповів заслужений діяч мистецтв України Орест Скоп.

— Соломія Крушельницька — одна з найвеличніших зірок світової сцени. Оскільки я дотичний з давніх-давен до увічнення пам’яті нашої Соломії, бо робив Музей Крушельницької, добре обізнаний з матеріалом, — каже Орест Скоп. — Переговорив з хлопцями з Тернопільщини, оскільки Соломія народилася на Тернопільщині у селі Біла. Художники Богдан Ткачик, Микола Шевчук відгукнулися на мою пропозицію, і ми протягом року готували цю виставку.

— Торік ви також робили виставку, присвячену ювілею Лесі Українки…

— І це не так просто, бо у наш час багато художників намагаються працювати у стилі модерн. А коли хочемо організувати виставку, присвячену якійсь особистості, з’являються накладки, бо не кожному художнику це до душі. Але у даному конкретному випадку художник Богдан Ткачик зробив роботи на тему Тернопільського краю — Соломіїної батьківщини. Тут і портрети батьків, хата, церква, де бувала Соломія Крушельницька.

Усі роботи, які зробив Ткачик, відповідають його внутрішньому стану, бо він і сам з Тернопільщини. І Микола Шевчук, і Богдан Ткачик відповіли на мої певні сценарні завдання. Петро Сипняк зробив портрет Соломії, Паризьку оперу, тут є роботи Михайла Демцю, Лесі Криворучко-Котюк, дві скульптурні роботи Ярослава Скакуна, на виставці представлена моя композиція на тему валькірії (у скандинавській міфології - войовничі діви. — Г.Я.). Є такий композиційний момент — у Парижі французи не визнавали німецької опери Вагнера. Але після того, як Крушельницька вперше заспівала Вагнера у паризькому театрі, Вагнера почали ставити у Франції. Тобто ця виставка — не просто картини, присвячені славетній Соломії, а роботи, що мають логічний зв’язок між собою.

— Бачила на виставці композицію, присвячену опері «Мадам Баттерфляй» з текстом до неї…

— Виставка має не лише мистецький, а й інформаційний характер. Не кожен знає, що саме Крушельницька врятувала оперу Пуччіні, яку освистали у театрі Ла Скала. А коли Крушельницька заспівала на сцені італійського Брешиа, музичний світ облетіла сенсаційна звістка, що «українка врятувала барвистого метелика Пуччіні!».

— Але я бачила ще один банер на виставці…
 — Ага, бо колись на усіх сценах світу панували чоловіки — Карузо, Тітта Руффо, Шаляпін, а Соломія Крушельницька досягла такої величі. Вона була першою жінкою, хто зламав цей стереотип, що співати в опері можуть лише чоловіки. На виставці також представлений колаж на тему опери «Саломея», яку написав Ріхард Штраус. Диригент Артуро Тосканіні поставив оперу, у якій сама Крушельницька виконувала танець «Семи серпанків». Уявляєте, оперна співачка особисто виконала в опері танець?! А скульптор Форзетті викарбував медаль «Саломея» на тему цієї опери.

До нашої розмови долучився народний художник України Богдан Ткачик.

— Виставка, яку відрили 21 вересня у Палаці мистецтв — спільний проєкт тернопільських і львівських художників, — каже пан Богдан. — Ми пишаємося тим, що Соломія Крушельницька народилася на Тернопільщині, тож тернопільські митці хотіли показати саме той період часу, коли вона була маленькою дівчинкою, бігала босоніж по траві у селі Біла, що за 2 кілометри від Тернополя. Тернопільські художники представили 25 творів, що становить половину виставки. А через місяць ця виставка переїде до Тернополя і буде відкрита 15 жовтня у Художньому музеї. Ми мріємо з Орестом Скопом, щоб наша виставка мандрувала далі - на Івано-Франківщину, можливо, і до Італії.

Одним із співорганізаторів виставки є ГО «Львівське товариство Ріхарда Вагнера», головою якого є заслужений діяч мистецтв України Леся Криворучко-Котюк.

— Є такі знакові теми — сакральні і мистецькі, які є вічними. Триптих, який я представила на виставці, робила раніше, бо мені тема Соломії Крушельницької дуже близька. Є теми, які не відпускають, і людина, переосмислюючи через певний час певні речі, може по-новому їх подавати. І ще раз щось для себе відкривати.

— Довго працювали над триптихом?

— Так, бо йдеться не лише про суто матеріальне зображення, важливим є момент підходу, пошуку концептуального бачення і донесення цього підходу до глядача.

— Ви — співорганізатор виставки…

— У 1993 році у Львові було засновано ГО «Львівське товариство Ріхарда Вагнера», яке я очолюю. І це вже не перша наша спільна виставка з Орестом Скопом, раніше ми проводили таку спільну виставку у Музеї Соломії Крушельницької. За майже 30 років існування Вагнерівського товариства у Львові 50 найкращих співаків і музикантів отримали вагнерівські стипендії і були у Театрі Вагнера на великій програмі, слухали унікальні вистави. Туди дуже складно потрапити, бо туди потрапляють лише найталановитіші музиканти. Пишаюся можливістю співпраці з міжнародними колами вагнерівських товариств і вдячна багатьом, хто для цього працює, за те, що спонсорують наших молодих талановитих музикантів. Той досвід, який наші діти отримують за кордоном, слухають вагнерівські твори, які виконувала наша геніальна Соломія Крушельницька, є неоціненним.