Часник потрібен не лише озимий, а й ярий

Відомо, що часник буває двох ви­дів. Ярий висаджують навесні, а озимий — восени. Наступного літа в нього з’являються стрілки, які треба об­ривати (тоді головки виростуть більши­ми).

У серпні урожай викопують. Плоди ма­сивні, складаються з 5−6 трикутних у пе­рерізі зубків. Їх зручно використовувати для заготовок чи консервацій, марину­вання огірків, помідорів тощо. А восени полущені часничини висаджують у ґрунт.

Згадані овочі у домашніх умовах за­звичай зберігаються 2−3 місяці. Хоча представників окремих сортів вдається тримати неушкодженими навіть до бе­резня (заплівши в коси й повісивши у прохолодній коморі).

Ці овочі неоднакового кольору (білі, сині), розміру (великі чи малі). Зубчики із синім забарвленням гостріші і насичені­ші, а білі - м’якшого смаку.

Трапляється часник, який уже в грудні висихає й частково підгниває, інший ле­жить до лютого чи навіть березня. Тому Віталій Григорович рекомендує виро­щувати кілька сортів різного терміну до­зрівання і вибирати кращий. Власне так робить сам.

Оскільки знайти насіннєвий часник у магазинах важко, то дачник радить во­сени купувати головки у різних місцях (на базарі, у сусідів тощо). Можливо, таким чином натрапите на хороший репродук­тивний матеріал.

Але для гарантованого споживання у другій половині зими (аж до нового вро­жаю) краще висаджувати ярий часник. Він ніколи не пускає стрілок, формує дрібні плоскі зубчики, розташовані в 2−3 ряди по концентричному колу.

Через малий розмір зубчиків його не дуже зручно використовувати восени для заготовок. Тому Віталій Огородник реко­мендує засаджувати ним третю частину грядки. Зібрану продукцію треба сплести у косу і споживати від січня аж до червня.

Під час купівлі уважно оглядайте час­ник. Він повинен бути чистим, білим, без гнилизни. Пам’ятайте, що з насіннєвим матеріалом часто заносяться грибкові недуги — біла, сіра чи бактеріальна гниль.

Якщо у червні (за місяць до збору) лис­тя рослин всихає, а зубчики вкриваються білим нальотом, то це свідчить про гриб­кове захворювання. Спори залишаються в землі й ушкоджують часник впродовж 10 років. Це місце треба продезінфікува­ти фундазолом або біологічними засоба­ми (триходерміном та іншими) і наступні 5−10 сезонів не використовувати для ци­булі чи часнику.

Слід брати здоровий репродуктивний матеріал і щороку змінювати місце ви­саджування. Уражені овочі не кидайте у компостну купу, а спалюйте (бо інакше рознесете хворобу по всій ділянці).

Схожа ситуація і з цибулею. Восени у магазинах можна купити різні сорти, що відрізняються лежкістю. Пізні не пророс­тають аж до нового врожаю, а ранні вже в лютому пускають зелене перо. Тому для зберігання взимку треба шукати цибулю пізніх сортів.