…А частину вирощеного віддає для армії та переселенців

Попри значне завантаження громадськими справами, пенсіонер знаходить час працювати на своїй чималенькій ділянці.

Узявся за хлібороб­ську справу на почат­ку 2000-х років. У селі Довгому Стрийського району залишився батьківський пай. Реформовані великі господар­ства збанкрутували, а охочих обробляти поле на той час було мало.

Тоді група ентузіастів роз­почала реалізовувати проєкт, який мав навчати одноосібників основ хазяйнування. Для на­очного показу організували де­монстраційні ділянки, де селяни за технологічного супроводу спеціалістів вирощували карто­плю.

Долучився до цієї програми і Богдан Михайлович. Отримані фунгінциди, гербіциди, міне­ральні добрива та обприскувач дали позитивний результат. Урожайність картоплі була у 2-3 рази більша, аніж у сусідів.

Наступного року родина за­садила майже пів гектара кар­топлі та засіяла гектар пшениці. Бульба вродила добре, але ви­никли проблеми з реалізацією. Потішила і пшениця. Проте бра­кувало комбайнів, тому зібрали зерно аж наприкінці серпня, що призвело до втрат. Та й збіжжя вийшло фуражним. Добре, що сусіди викупили його на корм тваринам.

Однак невдачі не зупинили. Наступного року картоплю ви­садили знову. Тоді разом із од­нодумцями створили обслуго­вуючий сільськогосподарський кооператив «Віра». Згодом 1 га землі ґазда віддав в оренду, а залишив собі 80 арів. На цій площі зараз вирощує різнома­нітну городину. В тому числі, як активний учасник кооперативу «Стрийський Ясь», висадив 200 кущів в’юнкої квасолі. Частина врожаю піде на харчування тим­часово переміщених осіб.

Ще ж господар має на гряд­ках чотири сорти цибулі, голо­вки котрих завбільшки з кулак. Також тут ростуть огірки, ка­бачки, патисони, салати тощо. Усі рядки прополені, чисті, без бур’янів. Щоб почастувати дітей та онуків, чоловік посіяв солод­ку кукурудзу, а для захисту від вітру – кілька рядків кукурудзи на зерно. Відтак восени буде корм курям.

За словами виконавчого ди­ректора кооперативу «Стрий­ський Ясь» Олега Шмелика, ни­нішнього тривожного для нашої держави часу пан Богдан ро­зуміє важливість такої роботи. Адже сьогодні саме дрібні ви­робники формують продоволь­чу безпеку нашої країни.

Відтак ентузіаст одним із перших долучився до програми «Городництво – аграрна мобілі­зація під час війни», яку органі­зовує Фонд громад «Рідня». Він вирішив виділити частину май­бутніх овочів на борщовий набір для ЗСУ (буряки, моркву, цибу­лю, картоплю, часник і квасо­лю). Щоправда, зараз шкодує, що не посадив капусти.

До речі, Богдан Сидорак зна­ходить час займатися і просвіт­ницькою роботою. Зокрема, він щорічно організовує похід у гори місцями національно-визволь­них змагань. Також досліджує історію у Львівському архіві, відкриваючи невідомі сторінки минувшини. За впорядкуван­ням чоловіка видано книги про видатних діячів Стрийщини. З його ініціативи створено музей ікони в Моршині.

На рахунку Богдана Михай­ловича ще багато інших добрих справ. Тож не випадково гро­мада чотири рази делегувала йому повноваження в ради різ­ного рівня.