Мед та вуджені ковбаси — з Луцька, сири — з Івано-Франківщини

У неділю, 12 травня, на Сихові (площа перед Центром Довженка) вперше відбувся фермерський ярмарок. Уже п‘ять років фермери збираються на площі Ринок у Львові, аби підтримати традицію початку XX століття, але цьогоріч мерія вирішила розширити географію торгівлі крафтовими продуктами. Перед Центром Довженка з самого ранку зібралися п’ятнадцять виробників: від сиру та м‘ясопродуктів до виробів з лози та біжутерії ручної роботи.

«Ярмаркуємо разом! Наші фермери, підприємці працюють, щоб ми мали здорову, якісну їжу. Тож мусимо підтримувати наших. Якщо ярмарок на Сихові вам сподобається, будемо продовжувати на цій локації надалі, — розповіла для „ВЗ“ керівниця департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Інна Свистун. — Закликаю львів'ян насолоджуватися особливою атмосферою фермерського ярмарку. Для найменших відвідувачів — дитяча зона».

… Після недільної служби Божої сихівчани родинами йдуть на площу перед Центром Довженка, аби придбати щось смачне до столу.

Якщо театр починається з гардеробу, то фермерський ярмарок на Сихові - із яскравих яток, де проводять майстер-класи для дітей. Так, волонтери з міжнародної організації UNICEF навчають робити букети з сухих квітів. А львівські майстерні допомагають сихівчанам опанувати мистецтво виготовлення фігурок звірів з глини. На цьому майстер-класі не лише діти. Тут залюбки трудяться і люди поважного віку. Кажуть, це допомагає відволіктися від поганих новин про війну.

Підходжу до ятки, де торгують біжутерією ручної роботи. Майстрині зі Львова продають прикраси (сережки, брошки, підвіски) у патріотичному стилі. Деякі з робіт бачила в Інстаграмі, наприклад брошка-колосок з камінців синього та жовтого кольорів. Якщо в Інтернет-магазині виріб коштує майже тисячу гривень, то на сихівському ярмарку удвічі дешевше. І це ручна робота. Інші прикраси коштують 350−600 гривень.

Далі прямую до ятки, де продають кухонні вироби з лози — підставки для хлібної нарізки, підставка для серветок, піднос. Все це коштує від трьохсот гривень. Звертаю увагу на виріб з лози у вигляді хатинки та вежі. Продавець Христина каже, це будиночок для зберігання посуду чи дитячих іграшок. Коштує така знахідка для дому майже дві тисячі гривень.

«У нас безалкогольний ярмарок, це не настоянка»

Звертаю увагу на різнокольорові воскові свічки (200 грн) та баночки з медом та горіхами (160 грн). До цієї ятки — черга. Кожен другий дегустує. Продавці - з Луцька, які не вперше на ринку товарів бджільництва, біля обласного центру мають власну пасіку. Пані Анна запрошує мене продегустувати десерт з акацієвого меду. У невеличкий одноразовий посуд насипає трози горіхів (мигдаль, фундук, арахіс, кеш‘ю) та поливає зверху акацієвим медом. Пляшка екомеду обійдеться у 350 гривень. На перший погляд на скажеш, що там мед — налито у пляшку з-під вина. Усі плутають з медовухою. «Пане, в нас безалкогольний ярмарок, це не настоянка, а рідкий акацієвий мед», — відповіла продавчиня чоловіку, який спитав, чому не наливають…

Продавчиня каже, рідкий акацієвий мед виготовлено по спеціальній технології, аби упродовж року він не кристалізувався.

На ярмарку є чимало випічки: лимонний курд — 99 грн, вишневий крафін -117, круасан — 65, мигдалевий круасан — 122. А ось вартість хліба кусається — 83−98 гривень за буханку. Одна літня пані обурювалася: «Чому так дорого». Тут теж дають пробувати різний хліб, серед яких — зі спельтового борошна. Хліб спечений на житній та пшеничній заквасці, дріжджі не використовують.

Цукерки ручної роботи — 25−30 гривень за штуку, кажуть, схоже на марципан. Якщо купувати на подарунок, доведеться доплатити 25 гривень за коробку.

Господині з Івано-Франківщини (Коломиї) продають сири на будь-який смак. За будь-який просять 370 гривень, сирні коники — три штуки на сто гривень. Пастила -190 гривень за упаковку.

«Не справедливо: шинка і ковбаса коштують однаково»

Моя гастрономічна стихія — вуджені м’ясні вироби. На ярмарку їх продають два виробники — з Луцька та Івано-Франківщини. Ціни доволі високі, але якість товару того варта. Смаколики з м‘яса без хімії, вуджені на справжньому, а не на штучному димі. Деяких львівських господинь здивувала цінова політика: чому кілограм запеченої ковбаси та шинки коштують однаково, 450 гривень за кілограм. «Не справедливо, — каже сихівчанка Ольга. — Тут філе, хороше м’ясо, а в ковбасі - мішане та перемелене.. І ціна з якогось дива однакова». На це слушне зауваження продавчиня ніяк не відреагувала. Продавчиня продовжувала пригощати покупців смаколиками і припрошувала щось купити. Попит хороший, пропозиція теж.

Сало зварене в спеціях — 200 гривень за кілограм, копчений шпондер — 300, копчені перепілки — 450 грн за кілограм.

Звертаю увагу на чаї з сублімованих фруктів. Пакетик чаю коштує дорожче, ніж пакетик елітного чаю зі Шрі-Ланки — 55 гривень.

«Це дорого, бо сублімовані ягоди та фрукти — не дешеве виробництво, — пояснив молодий продавець. — Може, тому і люди не дуже в нас купують».