Любов до землі успадкував від діда

У колишньому Перемишлянському районі він заснував господарство «Ланагрозахід». А торік ще почав обробляти 200 га поля на Дрогобиччині, створивши ДТ «Агро».

До селянської праці Віктора на­дихнув дідо, котрий свого часу був головою передового колгоспу. Тож звернув увагу, що в селі простоюють зем­лі, які можуть дати непоганий урожай. І тоді хлопець разом із односельцями взявся приводити запустілу територію до ладу.

«Я починав із заліснених площ. За до­помогою важкої техніки викорчовували чагарники. Відтак посіяли тут зерно. Про­те перших двох років відчутних успіхів не було. А вже потім побачили результати», – розповідає молодий чоловік.

Він за фахом – юрист, закінчив Львів­ський національний університеті імені Іва­на Франка. Однак за п’ять років аграрної праці непогано вивчив галузь. У своєму господарстві навіть не запроваджував по­сади агронома. Усі питання вирішує сам.

Фермер висіває на полях зернові (пше­ницю, ячмінь, кукурудзу) та бобові (сою). Минулого сезону з одного гектара зібрав 42 ц сої.

Однак зараз, у час війни, ситуація змі­нилася. Пальне шалено дороге, через бо­йові дії порти закриті, логістика відсутня, багато елеваторів на сході держави роз­бомблені. Відтак ніде тримати зерно но­вого врожаю, збір котрого вже стартував.

Російська навала внесла корективи у структуру посівів. Спочатку Віктор хотів зробити акцент на кукурудзу, але потім змістив його на сою, яку легше зберігати. Тож під ці бобові відвів 200 га.

«Якщо, для прикладу, буде низька ціна сої, то триматиму її на своїх складах. Ро­бити це можна до двох років, – ділиться думками ентузіаст. – Інша ситуація з куку­рудзою, котра потребує сушіння, та й тер­мін зберігання має коротший».

У Дрогобицькому районі доволі спе­цифічні ґрунти. Це торф’яники, до того ж захаращені старою меліорацією. Тому довелося докласти чималих зусиль, щоб переорати поле.

Тепер у ґазди є майже вся необхідна техніка (як вітчизняна, так і імпортна), а також склади.

Уже розпочався збір ячменю. Віктор Ві­зний очікує отримати по 6–7 тонн зерна з гектара. Це при тому, що одеські колеги через засуху намолотили по 1-2 тонни.

Загалом у фермера небагато ячменю, бо взимку частина площ вимерзла. 40 га довелося заново передискувати й засіяти соєю.

Ще ж герой нашої розповіді поділився планами – після ячменю хоче сіяти гречку. Це особливий сорт, вегетативний період якого становить 80 днів. Урожай очікуєть­ся у середині жовтня.

І хоча віддача невисока (тонна з гекта­ра), але поле не простоюватиме. До того ж гречка збагатить ґрунт азотом та інши­ми корисними речовинами. А вже потім ростиме тут пшениця.