Найкраща для плетіння – проварена лоза

Залежно від сезону, він постій­но змінює асортимент. Влітку ве­ликою популярністю користують­ся меблі, пізньої осені – дитячі санки, взимку є попит на обплетені пляшки для свяченої води, а навесні парафія­ни охоче розкуповують великодні ко­шики.

Чоловік узявся за цю справу ще 15 років тому. Навички опанував в артілі, котра колись функціонувала на тери­торії населеного пункту й налічувала близько 20 осіб.

Щоправда, вона вже розпалася, ба­гато працівників перекваліфікувалося. А пан Іван не покинув улюбленого ремес­ла.

Це доволі непросте заняття, адже від монотонних операцій болять пальці рук. Робота сидяча, вимагає неабиякого терпіння. Не все відразу виходить, бо від необережного руху прутики ламаються, зводячи нанівець попередні старання.

Тому надзвичайно важлива якість матеріалу. Його ентузіаст вирощує на власному обійсті. Закупив у Польщі са­джанці спеціальної декоративної сорто­вої лози і після розмноження засадив 40 соток городу.

Пізньої осені зрізує річні пагони та проварює у великому казані. Відтак, знявши кору, висушує, сортує й збері­гає на горищі.

Безпосередньо перед роботою май­стер вимочує гілочки протягом 1,5-3 годин (щоб стали еластичними і гнучки­ми). На ажурні кошики використовуєть­ся тоненька лоза, а класичні виготовля­ють із грубшої.

Зауважимо, останнім часом через війну скоротилися ринки збуту. Однак чоловік надіється: коли настане мирне життя, плетиво з лози знову матиме по­пит у покупців.