«Молодь готова відірватися від телефонів і прийти до творчості»

За дві години їзди зі Львова, на Сколівщині, розкинулося мальовниче село Коростів, яке є немов воротами до бойківських Карпат. У селі відчинила двері для дітей та юнацтва творча майстерня «Світлиця Андрея Шептицького». Кореспондентка «Високого Замку» вирушила до Коростова, аби подивитися, як тут навчають традиційного для бойків мистецтва теслярства.

Зі Сколе до Коросто­ва ми їхали разом з по­дружжям Любомира та Го­норати Шерстюків. Любомир – львів’янин, навчався у Люблін­ському католицькому універси­теті (Польща), де познайомився з Гоноратою Ніткєвич. Моло­ді люди одружилися, після за­кінчення навчання працювали у Любліні. Коли народилася дочка Бася, вирішили переїхати жити на село. У Коростові після смер­ті Любомирових бабусі й дідуся залишився будинок, тож осели­лися тут. Почали займатися гро­мадською діяльністю, створили ГО «Сузір’я Коростова».

Ми вже у Коростові, біля хра­му прп. Параскевії Тарнавської, що височіє у центрі села. Ця дерев’яна церква бойківського стилю, збудована 1874 року, – пам’ятка архітектури національ­ного значення. Знайомимося з парохом Андрієм Цибом. Отець запрошує у храм. Нещодавно завершили його реконструк­цію. Краса храму вражає. Уні­кальні образи, стінопис, вітра­жі, дерев’яні стіни, дах – усе це вдалося відновити завдяки па­рафії та меценатам.

Дорогою від храму минаємо місцеву школу, приміщення якої до війни було парафіяльною ха­тою, де жив священник. Це приміщення колись належало мо­нахам-студитам, які оселилися у Коростові з благословення Митрополита Андрея Шептиць­кого. Тоді, 1926 року, до Ко­ростова з монахами приїжджав особисто отець-ігумен Климен­тій Шептицький (рідний брат Митрополита).

Незабаром у Коростові за­вершать будівництво нової шко­ли, і парафіяльна громада ініцію­ватиме повернення історичного приміщення у свою власність. А у серпні минулого року Висо­копреосвященний владика Ігор, Архиєпископ Митрополит Львів­ський, освятив пам’ятний хрест, споруджений на знак вдячнос­ті монахам Студійського уставу, які душпастирювали у цьому селі від 1926-го до 1950 року.

Від пам’ятного хреста прямуємо до резиденції, де і розташувалася «Світ­лиця Андрея Шептицького». Пе­ред Другою світовою війною Митрополит Андрей ставив за­вдання духовенству – створити у селі Коростові ремісничу шко­лу. Війна, а потім радянська вла­да не дали сповнити цей задум. Лише тепер його вдалося втіли­ти у життя... Отець Андрій Циб запрошує у щойно відремонтоване просторе приміщення майстерні.

«Світлиця Андрея Шептиць­кого» – творча школа з сучас­ними технологіями, де діти, молодь і дорослі навчають­ся корисного ремесла, а заод­но проводять спільно час. Ідея належить отцю Андрієві Цибу. Технологіями обробки дере­вини він цікавився давно, а два роки тому вирішив цього на­вчитися. Згодом почав твори­ти. Тоді зрозумів, що ця добра справа може бути корисною і для парафіяльної громади, адже Сколівщина – туристич­ний регіон, і це можливість створити для місцевого насе­лення додаткові робочі місця. Сировина є, а місцеві з пра­давніх часів займалися оброб­кою деревини.

«Я мріяв поділитися з людь­ми своїм хобі й досвідом, – каже отець. – Зустрів однокурсни­ка по семінарії, відповідального в УГКЦ за навчальний майдан­чик «Молодіжний Апостолят Па­рафії» (МАП). Там навчають свя­щенників, як можна проводити час на парафії, окрім того, що у неділі та свята служити літургії. Однокурсник порадив мені йти туди навчатися».

«Якщо на навчання прийшов лише з ідеєю, завершуючи його, мав сформований проєкт. Про­єкт добре сприйняли у МАП, ви­ділили частину коштів на його реалізацію», – зауважив свя­щенник.

Отець розумів, що сам не зробить усього, що планує. По­трібно було залучити людей. Ще під час навчання обговорив цю тему із Любомиром Шерстю­ком.

На парафіяльних зборах свя­щенник запропонував створити у Коростові навчальну світлицю – клас, де молодь і діти зможуть навчатися обробляти дерево. Запитав дозволу у громади роз­містити цей клас у великій світ­лиці в резиденції.

Ідею підтримали староста села, Сколівська ОТГ, її голова Микола Романишин та місцеві депутати (це була їхня ініціати­ва – скерувати кошти з бюдже­ту ОТГ на створення і підтримку «Світлиці»). Співпраця налаго­дилася зі школою cела Корос­това, приходять і вчителі з су­сідньої Козівської школи.

На відкриття «Світли­ці Андрея Шептицького» у серпні цього року завіта­ло чимало гостей. Зокрема, пле­мінник Андрея Шептицького – Ян Шептицький.

Гості з коледжу Труша при­везли подарунки – вироби з де­рева. Це дипломні роботи ви­пускників коледжу, які стали окрасою світлиці. Серед них вражає різьба «Різдво». З ко­леджем підписали договір про співпрацю, до Коростова при­їжджатимуть викладачі і студен­ти, проводитимуть навчальні зу­стрічі. Є така ж домовленість з отцями-селезіанами.

Того дня у «Світлиці Андрея Шептицького» відбувався майстер-клас для учнів 4-9 кла­сів із виготовлення дерев’яних сувенірів. Приємно було спо­стерігати за дітьми, які захопле­но майстрували з дерева іграш­ки, пазли, сувеніри...

Отець Андрій пригадав, як проводив перший такий майстер-клас: «Діти емоційно реагували на те, що вони ро­блять. Зі своїми виробами (а це були підставки для мобільних телефонів) пішли додому із за­питаннями: «А коли наступний раз?». Діти та молодь готові ві­дірватися від своїх телефонів, віртуального життя і прийти до творчості і креативу».

Окрім дітей та молоді, тут на­вчають теслярства і дорослих, які виготовляють з дерева сувеніри.

Нещодавно у «Світлиці» про­вели зустрічі сеньйорів – лю­дей поважного віку з різних сіл – Коростова, Підгородців, Ко­зьови. Були онлайн-включен­ня партнерів зі Львова, Дніпра, Польщі, Сербії, Хорватії, Бос­нії. «Тут буде простір і для стар­ших людей, – розповідає Любо­мир Шерстюк. – Це буде центр для гуртування громади». Зараз у «Світлиці» гамірно, йде підго­товка до Різдвяних свят.

Читайте також: «Найдорожчий черевичок – з муранського скла. Купила його з доньками у Венеції»