Передплатити

«У Буковелі є попит на шале з гаражем та сауною за 30 тисяч гривень на добу»

Географія закордонного туриста – румуни, молдавани, поляки, а серед українців найбільше львів’ян, киян, дніпропетровців, харків’ян


Фото автора

Cередина грудня, час гострити лижі на гірськолижні курорти. Цьогоріч добратися до Буковелю стане легше – “Укрзалізниця” запустила туди вісім нових напрямків (до кінця року їх буде десять). Тепер дістатися залізницею до Буковелю можна із Маріуполя та Сум. Після Миколая буде запущено так званий Буковельський лижний експрес сполученням Львів-Ворохта (через Татарів).

В “Укрзалізниці” кажуть, потяг запустять через ве­ликий попит на Буковель саме серед львів’ян. “На марш­руті “Лижного експресу” буде сучасний дизель-потяг, який компанія отримає від виробни­ка у грудні цього року, сказав на брифінгу керівник пасажир­ського напрямку «Укрзалізни­ці» Олександр Перцовський. – Цей потяг виробництва Крю­ківського вагонобудівного за­воду на 170 місць. Українці та гості країни отримають можли­вість побачити красу й історич­ні пам’ятки міста Лева. А далі зі Львова дістатися до курорту Бу­ковель чи піднятися на найвищу гору України Говерлу, доїхавши до Ворохти”.

Журналістка “ВЗ” відвіда­ла Буковель у межах презен­тації найдовшого залізничного маршруту України сполученням Маріуполь-Рахів. Зупинка – у Татарові, звідти до курорту ту­ристів довозять шатл-басами за 50 гривень в один бік.

Новий поїзд сполучає сім об­ластей України та долає найдо­вший пасажирський залізнич­ний маршрут в Україні – 1 806 кілометрів. Курсує із зупинками у Запоріжжі, Дніпрі, Білій Церк­ві, Львові, Івано-Франківську, Яремчі, Татарові, Ворохті, Ясі­ні та Квасах. Кінцева зупинка – у найбільш високогірному місті України – Рахові.

Хоча у Буковелі ще низький туристичний сезон (гаряче буде в останні дні року та на Різдвяні свята), але лижників тут стільки, що ніде яблуку впасти. До витя­гів – черги. Цін на катання цього­річ не підвищували. Добовий скі­пас – 650 гривень, катання на три години – 400 гривень, вечірнє ка­тання – 250 грн, абонемент на три дні – 1750 грн. Перепустка на оглядовий витяг – 200 гривень.

Фото автора

У високий сезон добовий скіпас коштуватиме аж 1300 гривень.

Фото автора

“Ціни на скіпаси дешев­ші, ніж на європейських курор­тах, – сказав у коментарі для “ВЗ” представник курорту Буковель Володимир Юзюк. – Якщо хтось з українців досі каже, що на Буковелі доро­го і жити, і відпочивати, пови­нен зрозуміти, що це курорт для елітного лижника і за сер­віс потрібно платити. Ціни ре­гулює ринок. На ціну впливає насамперед вартість обслуго­вування. Щоб запустити лиж­ний сезон, ніхто не рахує, які шалені суми ми повинні вклас­ти у підготовку, інфраструктуру (не уточнив, каже, це комерцій­на таємниця. Авт.). Це доро­гий вид відпочинку”.

“Цін на скіпаси не підви­щували, а ось в інфраструкту­ру курорту вклалися, – продо­вжує розмову пан Володимир. – Відкриваємо нові сервіси. Зо­крема, тут можна відвідати му­зей воскових фігур чи Музей просто неба “Гуцул Ленд Буко­вель”.

“Гуцул Ленд Буко­вель”. Фото автора

Вартість проживання у скромних готелях стартує від трьох тисяч за добу (зі снідан­ками). Є попит на дорогі по­мешкання – від восьми тисяч гривень за добу. На новорічні вакації у готелях зайняті майже всі місця. Обід у ресторані обі­йдеться від півтори тисячі гри­вень з особи.

“Є попит на індивідуальні шале з гаражем, сауною, – каже Воло­димир Юзюк. – Це коштує від три­надцяти тисяч гривень за добу (деякі шале на кінець грудня ко­штують 30 тисяч гривень за добу. – Авт.). Для порівняння, індивіду­альне шале в Альпах буде кошту­вати 20 тисяч євро за добу”.

“Буковель готовий працюва­ти навіть у “червоній” зоні, але зараз у регіоні “жовта” зона, – каже. – Треба показати ПЛР-тест чи ковід-сертифікат. Якби була “червона” зона, лижникам видавали би при вході спеціаль­ні наліпки про безпечність (на­явність сертифіката про вакци­націю чи інших документів)”.

Не лижами єдиними... Була вражена пам’ятками народ­ної дерев’яної архітектури ХІХ– ХХ століть, які перевезені з най­віддаленіших гірських куточків українських Карпат. Одна з най­давніших пам’яток – хата з села Рожанки Львівської області, да­тована 1860-80 роками – дивом збереглась завдяки старанням останнього власника Петра Ба­хура. Цінним музейним експона­том є гуцульська хата заможних вівчарів зі села Ворохти, дато­вана кінцем ХІХ століття. Є ще справжня хатинка мольфара…

Читайте також: Монети у фонтан Треві я не кинула...