«Швейцарія – це комфортний дитячий садочок»

Відомий український письменник родом із Луцька (мешкає у Львові), науковець, мандрівник Ігор Павлюк повернувся із атмосферної тижневої подорожі по Швейцарії, куди разом з друзями їхав автівкою через пів Європи. Подолали чотири тисячі кілометрів — через Хелм, Дрезден, Мюнхен, Австрію, Італію… По дорозі випито два десятки філіжанок кави, а в німецьких кнайпах — не одну гальбу знаменитого місцевого пива. Про закулісся подорожі та суттєві корективи, які вніс Cоvid, журналістка «ВЗ» розпитала в Ігоря Павлюка.

Письменник їхав у Швейцарію, щоб отри­мати нагороду за свою книжку Arthania: selected poems. На збірку поезій Ігоря Павлюка, перекладену англійською мовою, звернули увагу швейцар­ські критики.

Запитую про перші вра­ження від Швейцарії. «Якщо описувати Швейцарію мета­форично, то це такий собі чис­тенький і комфортний дитячий садочок, — каже Ігор Павлюк. — Країна маленька, затишна, не агресивна. Люди на вулиці ві­таються з тобою. Навіть мит­ники підкреслено ввічливі. А ще Швейцарія — це гори, туне­лі, свіже альпійське повітря».

А ось ціни в цій країні значно вищі, ніж в інших європейських країнах. Письменник мешкав разом з делегацією у готелі на кордоні Швейцарії та Італії, у місті Мандрізіо. Там, каже, тро­хи дешевше, ніж в інших містах Швейцарії. Але щоб смачно по­обідати на трьох в ресторані, треба викласти з гаманця що­найменше 150 євро. Коли пись­менник сказав, що заробляє в Україні 400 доларів, швейцарці відповіли: «Це цілком нормаль­но. В день». І не могли повірити, що доктор наук в Україні заро­бляє стільки не в день, а на мі­сяць.

Письменник відвідав музей Нобелівського лауреата Герма­на Гессе та його могилу.

У Швейцарії, каже, строго з ковідними карантинними захо­дами. «Строго, але трохи сміш­но, — пояснює. — На каву чи у пивний бар не впускають без маски. Мою маску при вході за­бракували, пояснили, що має бути лише медична, придбана в аптеці. Але коли за хвилину-другу сідаєш за столик пивного бару, усі знімають маски, обіймаються, п’ють пиво… У готелі питали про сертифікат вакци­нації від коронавірусу. На вру­чення літературної премії теж були суворі правила пропуску. Треба було показати сертифі­кат, дезінфікувати руки. Але за­ходиш всередину — і знімаєш маску».

По дорозі додому Ігор Пав­люк з друзями відвідав у ні­мецькому Мюнхені історичний цвинтар. «Люблю відвідувати цвинтарі, бо за ними також ви­значається культура того чи ін­шого народу, — каже. — Євро­пейські цвинтарі доглянуті. На могилах немає „золотих уніта­зів“, немає і штучних квітів».

Імпонує письменнику і мен­талітет швейцарців. «Люблять критику, реагують на це з гумо­ром. Дуже толерантні. Живуть своїм внутрішнім самодостат­нім життям», — підсумовує вра­ження Ігор Павлюк.

Читайте також: Письменник Ігор Павлюк презентував книгу Arthania: selected poems, за яку отримав престижну премію у Швейцарії