«Ми пекли бабки й коржики» від «залізного касієра»

У Стрию та Львові презентували старовинну кулінарну книгу стрийських переписів від Ольги Бачинської - «Ми пекли бабки й коржики». Ольга Бачинська — відома колекціонерка народних вишиванок Буковини та Галичини. Колекції її вишиванок зберігаються у Львівському музеї українського мистецтва та в музеї Стрия, а колись експонувалися у Відні.

Наймудріша жінка Галичини, «залізний касієр»…

Ольга Бачинська була першою жінкою на Галичини, яка очолювала важливу економічну установу. У 1924 році її було обрано до дирекції «Маслосоюзу», цю посаду Бачинська очолювала до 1939 року. На той час «Маслосоюз» був справжнім економічним дивом, проіснував сорок років (з перервою на війну). Також Ольгу Бачинську вважають найвідомішою жінкою-бухгалтером Галичини. Брала участь у заснуванні кооперативу «Труд» — жіночого кооперативу, який об'єднував швей. Свого часу кооператив був одним із найбільших в Галичині. Пані Ольга отримала прізвисько «залізний касієр» багатьох організацій, бо вміла не тільки добре вести касу, але й добувати готівку для товариств. Політик та посол Австрійського парламенту Євген Олесницький назвав Ольгу Бачинську наймудрішою жінкою в Галичини.

… Видавець книги старовинних рецептів Ольги Бачинської - Оксана Хмара каже, що це книжка не лише про кулінарію, а й про багаті українські традиції Галичини та роль жінки в історії. Жінка мала встигати всюди — і на роботі, і на кухні, щоб підтримувати статус доброї господині. Ользі Бачинській вдавалося все.

Щодо кулінарії, то у книзі цілий розділ присвячений бабкам (солодкий плетений хліб, який виник у єврейських громадах Польщі та України), пампухам, хлібу. «Фішка» виданні - у рецептах збережено старовинну мову галицьких діалектів, щоб читач занурився в атмосферу початку XX століття. Щоб читачам будо зрозуміло про що йдеться, є розділ із словником. Ілюстратор книги — львівський художник Тарас Кеб, який працює в стилі наївного мистецтва.

Оксана Хмара каже, книгу рецептів Ольги Бачинської створювали у співпраці зі Стрийським краєзнавчим музеєм «Верховина». Багато світлин — з фондів музею, які публікують вперше.