Квіти з желе робить дівчина, яка не чує

Особливо радіє незвично­му кулінарному захопленню своєї донечки мама Наталія. Адже вона у неї — дитина особли­ва. Каже, коли Дарія народилася, ніхто й не думав, що має серйозну ваду. Адже з перших тижнів розви­валася, здавалося, як усі. Та коли крихітці виповнилося вісім міся­ців, мама стривожилася — дівчин­ка не реагувала на її голос. З тяж­ким серцем поспішила до лікаря у надії почути, що таки помилилася. Та саме тоді у медичній картці Да­русі з’явилися перші серйозні діа­гнози: туговухість і глухота.

— У мене був шок. Потім — істе­рика, — відверто зізнається жінка. — Коли почула «йдіть оформляти інвалідність», мало не зомліла. Це страшенно боляче. А потім зрозу­міла: якщо Господь саме нам дав таку дитинку, то ми з цим випро­буванням впораємося.

Батьки зробили усе, щоб Да­рія не відчувала себе обділеною. Змалку вона захопилася мисте­цтвом, тож потім обрала художній фах — закінчила Львівське худож­не училище за фахом вітражис­та. А ще вона — професійний ку­хар-кондитер. І в майбутній роботі зуміла поєднати два захоплення в одному — створює дуже реаліс­тичні кольорові квіти з фруктово­го желе.

— Мені здається, що ті вітражі, що квітли у неї в уяві, вона пере­несла зі скла у десерти, — гово­рить мама Наталія. — Коли дивлю­ся, які об'ємні картини в тарілках у неї виходять, вражаюся її вмінням.

— Та то не важко, — пояснює з допомогою мами дівчина і пока­зує, як творить свою смачну кра­су.

Спочатку готує «желейне по­лотно» потрібної кондиції, аби по­тім у нього «заливати» квіти. Воно прозоре, без кольорових компо­нентів. Коли матеріал у тарілці за­стигне, дівчина бере спеціаль­ні інструменти та різнокольорове рідке желе, приготоване з молока та харчових барвників, й з допо­могою шприців «вприскує» у про­зору основу малюнок. І оживають на очах різнобарвні жоржини, тро­янди, васильки та ромашки, водя­ні лілії та півонії — тільки не у гор­щику на підвіконні чи на клумбі під вікном, а у тарілках в холодильни­ку.