Передплата 2024 ВЗ

Американська чорниця засмакувала українцям

Як кореспондент «Високого Замку» лохину збирала

Лохина — це американ­ська ягода, її ще нази­вають американською чорницею. Зараз її багато ви­рощують у Північній Америці, Чилі, Перу і навіть Мексиці. У Європі — німці, іспанці і поляки. Україна лише починає розви­вати лохину як нішеву культуру, але поляки вже дивляться на нас як на конкурента на велико­му ринку ЄС.

Яких умов потребує ця яго­да? Що любить, а чого не лю­бить? Чому така дорога? Від­повіді на ці та інші запитання кореспондент «Високого Зам­ку» шукала на Івано-Франків­щині, у Любомира Вінтоняка — господаря, який у 2014 — 2015 роках заклав плантації лохини, а цього року отримує перші врожаї.

Лохину в Україні стало садити модно. Висока ціна, багато вітамінів та антиоксидантів зробили цю ягоду популярною серед дачників і городників. Мода прийшла в Україну з Європи, а туди — з Америки. Для прикладу, у Голландії плантації, де колись росли тюльпани, переводять під площі під лохину.

Любомир, як і більшість сучасних фермерів, — увесь у роботі. За першим фахом — радіотелемайстер, радіоелектронік. Уперше скуштував цю ягоду ще на початку 2000-х років. Тоді й сподобалась вона йому. Кожного разу, коли їздив до Польщі, завжди її привозив, аби поласувати. Ще 10 років тому посадив перші кущі, однак вони не прижилися. Зрозумів, що садив неправильно. Лише через кілька років, у 2014-му, зустрівся із переселенцем з Луганська Сергієм, який ще раз заохотив його спробувати посадити ягоду, розповівши про особливості лохини.

Цього року Любомир засадив цією унікальною ягодою чотири гектари землі
Цього року Любомир засадив цією унікальною ягодою чотири гектари землі

Починав із 30 кущів на городі біля батьківського обійстя на Івано-Франківщині. Паралельно зайнявся пошуком землі для майбутньої плантації.

Цього року у нього уже чотири гектари землі засаджено кущиками цієї вітамінної ягоди. У планах — розширитися до 10 га. Має близько 15 різних сортів — від ранніх, перша ягода на яких дозріває у середині червня, до найпізніших, останніми ягодами з яких можна ласувати до початку жовтня.

Улітку почав збирати перші врожаї. На запитання, чи має де збувати, відповідає: «Ягоди не вистачає. Людей записуємо у чергу на тиждень наперед».

Любомир Васильович охоче показує свої плантації. Для цього вирушаємо з господарем за 27 км від Івано-Франківська, у село Стриганці Тисменицького району.

Спочатку завітали до обійстя батьків, де виросли перші кущики і де досі розсадник. Саджанці дбайливо доглянуті, висаджені рівненькими рядочками, акуратно прополені. Є серед них і дуже маленькі.

«Перша і найголовніша особливість лохини: потребує особливого кислого ґрунту, — каже фермер. — Тому й така дорога. Щоб закласти її, треба повністю забрати шар землі, який є, і створити новий». Любомир формує його із торфу, кори і тирси. Вартість закладки одного гектара лохини коливається від 20 до 30 тисяч євро і залежить від того, який підручний матеріал є поруч.

«Обов'язково мусять бути полив і зміна субстракту. А все решта — тонкощі і деталі, які можна шліфувати і вдосконалювати з часом», — наголошує господар.

Сам він вчився у Голландії. Тепер обмінюється досвідом з поляками, які стали одними з лідерів з вирощування лохини в Європі.

У полі я ознайомилася з усім процесом — від закладки до дозрівання. Гідом у цьому був колега і помічник Любомира Віктор Воробей. До того, як почати вирощувати лохину, Віктор (родом із Рівненщини) займався бізнесом у Києві. З Любомиром знайомий давно, близько 15 років тому відразу погодився на пропозицію вирощувати лохину. Зараз улітку, коли гаряча пора, у полі — щодня. Його завдання — забезпечити технологічний процес, дати завдання людям.

Віктор розповідає про технологічний процес. Спочатку купують саджанці у мультиплатках, привозять у поле, пересаджують у маленькі горщики. Так тримають півроку, а потім пересаджують у більші горщики, а ще через деякий час — у заздалегідь підготовлений ґрунт. Процес до висаджування в поле триває два-три роки. Перші ягоди будуть не раніше, ніж через 3−4 роки.

Лохина любить м’який грунт, інакше не виросте, бо має тонку і ніжну кореневу систему. Потребує кислого ґрунту, а також багато сонця, вологи і вітру. Коли мало сонця, дасть менше ягоди. Для того, щоб забезпечити необхідну вологість, влаштували крапельне зрошення, яке цьогоріч довелося включати щонайменше двічі на день. Аби створити усі необхідні умови, які вимагає ягода, треба вкласти чимало грошей. Тому й ціна на неї така висока. Зрештою, лохина дорога у всьому світі.

У полі скуштувала ягоду. Кажуть, що це — велика чорниця. Ці ягоди і справді схожі. Але лохина — більша і солодша. Збирати її — одне задоволення. Щоб не пошкодити її під час збирання, треба зняти її з гілки «в один дотик». Наліт, який залишається на ягодах, вважають дуже корисним, як її шкірку та м’якоть. Ягоду не миють, не тільки тому, щоби не змити поживних речовин, а й тому, що знають, що зростала і зібрана в чистих умовах. Господар підкреслює, що краще смакує ягода, зібрана з поля і охолоджена.

Щоб ягода зберігала свій товарний вигляд, Любомир подбав про упакування. Сучасне, виготовлене в Києві. Коли його бачать на базарі в Івано-Франківську, не вірять, що ягода вирощена тут, кажуть, що привезли з Польщі. Тоді господарі запрошують «недовірливих» у поле…

З польським фермером Павелом Ласіцею, який акурат приїхав до Любомира Вінтоняка, говорили про ще одне — як знайти працівників для збору ягоди. У Любомира, до слова, працюють 10 робітників (каже, що більше не потребує), і за годину збирання їм платять від 40 до 60 гривень.

У Польщі ягоду збирають здебільшого українці. Для прикладу, при зборі врожаю на 10 га лохини зі 110 робітників 90 — українці. Тут уже переконалися, що найкращі працівники — віком від 35 до 45 років.

Павел Ласіца розповідає, що новим працівникам відразу ж розповідає про те, «що можна і чого не можна». Зокрема, що не можна відпочивати до 2 годин під час роботи, а якщо хтось захворів — то треба йти до лікаря. Зазначає, що наші люди неохоче звертаються по допомогу до медиків. Найгірші речі, які трапляються і які не терпить, — це алкоголь і крадіжки.

Любомир платить своїм працівникам не набагато менше, ніж у Польщі. Воліє давати роботу працівникам з інших місцевостей, які приїхали на тиждень. Місцеві люди, як переконався з власного досвіду, коли сонце, добра погода, віддають перевагу роботі по господарству в себе вдома.

На запитання, чому така дорога ягода, польський фермер відповів: «Візьмімо для порівняння картоплю. Машина навесні засадить картоплю, і восени машина її збере. Біля лохини усе треба робити вручну. Лише тоді буде смачною. Для того, щоб закласти один гектар лохини, треба вкласти 200 тисяч злотих. За ті гроші можна хату збудувати. Крім того, кущі треба доглядати, треба кожну галузку обрізати. Якщо ягода вродить, то за 5 років господар матиме мільйон, а якщо не вродить — зісохне, зів’яне, змокне, то втратить вкладене».

Тисменицький район, Івано-Франківщина

Фото авторки

Схожі новини