«Рибного браконьєра закрили у вольєр з двома собаками. Вийшов звідти синім»

У Пустомитівському районі вирощують осетрову рибу, щоб за кілька років мати чорну ікру власного виробництва

За чотири роки на Львівщині вироблятимуть рідкісний і дорогий рибний делікатес — чорну ікру. Це стане можливим завдяки вирощуванню у Пустомитах, у рибному господарстві «Карпатський водограй», стерляді. Це єдина риба з роду осетрових, яка живе у прісних водах. Вона водиться в річках басейну Чорного, Азовського і Каспійського морів, а також у басейні російських річок Північна Двіна, Пясіна.

«Другий рік займаємось вирощуванням суда­ка та стерляді, — сказав журналістам в.о. гендиректо­ра рибного господарстваКар­патський водограйОлег Габу­да. — Можливо, в Україні та навіть на Львівщині дехто займається вирощуванням риби, яка дає чор­ну ікру. Але сертифіковано та з усі­ма дозволами наразі це робить лише підприємство на Київщині. У нас кілограм чорної ікри буде ко­штувати орієнтовно 500 доларів».

Журналіст «ВЗ» побувала на пустомитівському підприєм­стві, яке вирощує рибу, в рам­ках прес-туру, який організу­вало управління туризму та курортів Львівської ОДА. У квіт­ні цього року «Карпатський во­дограй» став номінантом премії AGROPORT AWARD — від­знака «За плідну працю та ваго­мий внесок у розвиток аграрної галузі». На підприємстві працює вісім людей, середня зарплата — мінімальна (близько чотирьох тисяч гривень). «А решта — ри­бою, її тут їдять усі», — жартома відповів директор «Карпатсько­го водограю».

У цьому закритому приміщенні живе елітна риба, яка продукує чорну ікру
У цьому закритому приміщенні живе елітна риба, яка продукує чорну ікру

У кількох озерах підприєм­ства вирощують коропів, білих амурів, окунів, товстолобів, ка­расів, плотву, лящів, щук, суда­ків, линів та сомів. Скільки тонн за рік вирощують риби, не ка­жуть, мовляв, це комерційна таємниця. Зазвичай рибу по­стачають у ресторани Львова. «Фішка» підприємства — стер­лядь. Її наразі не випускають у вільне плавання відкритих во­дойм. Тримають у басейні за­критого приміщення, де году­ють, доглядають. Коли ця елітна риба трохи підросте, то теж пла­ватиме в озері. Олег Габуда діс­тав нам дві рибини стерляді. Перше враження — це класич­ний чорний хижак, як з фільмів жахів. Від інших осетрових вона відрізняється тонким загостре­ним «рилом», на якому є тороч­куваті вусики.

«Працюємо за замкнутою системою — від личинки до ви­рощування товарної риби, — продовжує розмову Олег Га­буда. — Годуємо екологічно чистими кормами, які самі ви­робляємо і гранулюємо. І ні­яких польських кормів! Також організовуємо туристам люби­тельську рибалку. Вхід коштує 40 гривень. Плюс за кожен кіло­грам зловленої риби треба за­платити від 40 до 130 гривень (ціна залежить від породи). На­приклад, короп і білий амур — 65 гривень, лящ — 70, щука — 90. За кіло лина треба заплатити 120 гривень, а сома — 130. Щоб рибу приготували на мангалі, треба доплатити сто гривень».

Запитую, чи рибне господар­ство прибуткове. «Зараз так, хоча працюємо з 2004 року, — відповів пан Олег. — Повністю його відновив, зокрема, почав вирощувати тут судака, стер­лядь. Це рідкість у нашому регі­оні. Та маємо чимало проблем. Одна з головних — оренда вод­них об’єктів. Наші озера — у дер­жавній власності, ми оренду­ємо їх, за рік платимо 80 тисяч гривень. Площа озер — 136 гек­тарів». За його словами, для озер підприємства довго шука­ли спеціаліста-рибовода. Таких фахівців в Україні обмаль. Рибо­вод спеціалізується на кормах для риб, знає усі тонкощі виро­щування. «Знайшов спеціаліста у Львові, — розповідає Олег Га­буда. — Більшість таких кадрів приходять до нас з інститутів, запитують про зарплату та чи є на підприємстві Інтернет».

Під час екскурсії берегами озер рибного господарства журналіст «ВЗ» поцікавилася у Олега Габуди, як бореться з рибними браконьєрами. Каже, не бракує охочих порибалити на чужих водоймах. Браконьє­рів не зупиняє ні сітка біля во­дойм, ні камери спостережен­ня, ні охорона… «Якщо ловимо на гарячому вперше, то лише попереджаємо, другий раз — друге попередження, — каже Олег Габуда. — Що робимо на третій раз? Це як кому пощас­тить… Хтось отримає стусана в спину чи копняка, хтось обі­йдеться гіршим. Одного разу охоронець поламав крадію ре­бра. А одного активного злодія вирішили покарати оригіналь­но — закрили у вольєр з двома собаками. Вийшов звідти аж синім».

Пустомити. Львівська область

Фото авторки

Схожі новини