У сміттєвих баках знаходять гроші, документи, кошенят у мішках і навіть… безхатченків

Звернув увагу, що у маленьких хлопчиків, які складають машинки, часто у колекції є й… сміттєвоз. Справді, це яскраве й велике авто шалено популярне серед дітлахів. І, як це не дивно, мрія багатьох малюків — працювати на такому автомобілі. Але ця мрія зазвичай так і залишається дитячою. Дорослі працювати на сміттєвозі вже не мріють. А тим часом ця не надто популярна професія надзвичайно важлива. Найменший збій у системі збирання сміття тягне за собою катастрофічні наслідки. Львів’яни зовсім нещодавно мали змогу в цьому переконатись.

Аби поглянути на професію зсередини, журналіст «Високого Замку» попрацював на сміттєвозі підприємства ЛКП «Львівспецкомунтранс». Підприємство займається перевезенням сміття ще з 1909 року і має величезний досвід та напрацьовані практики. І от я починаю працювати над матеріалом під рубрикою «Журналіст змінює професію».

Напевно, найважчим для мене виявилося встати з ліжка о 5-й годині ранку, аби дістатися підприємства, розташованого на Жовківській, 19. Адже зміна у працівників ЛКП починається о сьомій ранку й закінчується о десятій вечора. Як вони самі кажуть, «Працюємо з ранку й до смерканку». Приєднуюся до компанії водія Сергія та двох вантажників — Валерія і Дмитра.

У кабіні просторо й чисто, особистих речей практично немає. Зважаючи на специфіку роботи, хлопці намагаються навести лад всюди, де тільки можливо.

Сергій працює водієм на підприємстві уже 13 років. Отримує зарплатню близько 10 тисяч гривень. Він не скаржиться, що робоча зміна триває з самісінького ранку й до ночі. Навпаки, каже, любить працювати, коли сутеніє. «Ввечері працювати набагато легше, бо немає спеки, заторів на дорогах, тож можна швидше дістатися до сміттєвих майданчиків», — запевняє Сергій.

Працювати хлопцям здебільшого доводиться в спальних районах. Наш маршрут пролягав по вулиці Науковій. Тут сміттєві майданчики звідусіль оточені багатоповерхівками, тому, аби не заважати мешканцям гуркотом металевих контейнерів, ми забирали сміття ще за дня. У райони, де людей менше, хлопці приїжджають надвечір. Сергій переконує, що львів’яни часто дякують їм за роботу й інколи навіть допомагають вантажити контейнери. А все тому, що підприємство чітко й безперебійно виконує свої функції, і жителі локацій, які воно обслуговує, відплачують повагою та розумінням.

Робота сміттяра у багатьох асоціюється з нестерпним запахом. І справді, сморід б’є в ніс і навіть в’їдається в одяг, я ще довго відчував його після зміни. Та з часом працівники звикають до цього й перестають звертати на цю неприємну «дрібничку» увагу. «Є ще гірші запахи, — запевняє водій, — наприклад, шкідливі випари в цехах. А у нас вся процедура збирання сміття відбувається на вулиці, на відкритому повітрі, тому запах стерпний. Забираємо сміття щодня, тож на майданчиках особливого смороду немає. От якщо його не забирати місяць, то, зрозуміло, все це неймовірно тхнутиме!».

ЛКП «Львівспецкомунтранс» займається вивезенням лише твердих побутових відходів (ТПВ), тобто автомобілі й сміттєві контейнери розраховані саме на цей тип сміття. Протее недобросовісні мешканці будинків часто забивають контейнери будівельним мотлохом. Бачив, як біля баків лежали десятки мішків будівельного сміття, поламані меблі, навіть старі холодильники. Хоча за такі порушення передбачена адміністративна відповідальність. Тому, приїжджаючи на локацію, ми перш за все перевіряли сміттєві контейнери на наявність «забороненого» сміття. Адже воно псує сміттєвоз та сміттєві баки.

Зазвичай за зміну робітники навантажують 180−200 контейнерів на один сміттєвоз, це 26−30 тонн. Вага сміття залежить від пори року. Влітку сміття буде важке, адже воно мокре, тому що у відходи потрапляють рештки свіжих овочів та фруктів. А взимку значно легше, бо сміття перемерзає.

Наймарудніша справа під час зміни — дістатися до сміттєвих контейнерів, захованих у міжквартальних вуличках. Це схоже на квест. Безладно припарковані автомобілі перекривають дороги й унеможливлюють доступ до контейнерів. Якщо автівка перекривала нам шлях, водій сміттєвоза сигналив або торкався машини рукою, щоб спрацювала сигналізація. Ми згаяли купу часу, чекаючи, поки власник забере авто.

Виявляється, у баках можна знайти безліч цікавезних речей!

Мені, щоправда, за зміну не пощастило натрапити на щось справді вартісне, окрім брухту й поламаних меблів, які з натяжкою можна класифікувати як антикваріат. А от працівники ЛКП кажуть, що тут трапляються телефони, гроші і навіть золото! Часта знахідка — документи. Це «робота» кишенькових злодіїв — із викрадених гаманців вони забирають лише купюри, а документи викидають у смітник. Знайдені речі працівники ЛКП «Львівспецкомунтрансу» віддають поліції.

Не обходиться й без курйозів. «Одного разу до мене підійшла бабуся з проханням віднайти гроші — 25 тисяч гривень, які вона помилково кинула в бак разом зі сміттям, — пригадує Сергій. — Але це було… наступного дня після того, як ми вивезли той бак. Тому, якщо гроші там і були, знайшли їх хіба „заробітчани“ на сміттєзвалищі». Часто сміттєві баки оглядають безхатьки, сподіваючись на легку здобич. А буває, що вони, будучи напідпитку, навіть засинають у сміттєвих баках. «Ми помітили безхатька лише тоді, коли перебирали сміття в контейнері, — каже водій. — Він висунув голову й кричав, не розуміючи, що відбувається». Але найчастіше працівникам ЛКП трапляються небажані кошенята, зав’язані в мішок та викинуті на сміття. Останнього разу, на щастя, кошенята були ще живі. Коли розв’язали мішок і випустили їх, вони повтікали як ошпарені.

Моя «зміна» добігає кінця. Пропрацювати до 10-ї години вечора мені не вдалося — стомився. Тому з хлопцями, які повезли зібране сміття на звалище на перезавантажувальний майданчик, я не поїхав. За час, проведений у кабіні сміттєвоза, я на власній шкурі переконався — праця ця пекельна. Тому величезне прохання: поважайте тих, хто кожного дня робить ваше місто чистішим.