«У фінських школах за репетиторство вчителі грошей не беруть»…

Освіта північних країн визнана найкращою у світі. Чільне місце серед них посідає Фінляндія, високий рівень освіти якої отримав визнання PISA (Програми міжнародного оцінювання учнів, в якій Україна цього річ братиме участь вперше). Фінські школярі мають один із найвищих показників загального розвитку. У чому ж секрет успіху фінської освіти? Про це на відкритій лекції у рамках «Днів Скандинавії та Фінляндії у Львові» розповів керівник Львівського медієвістичного клубу, студент Львівського національного університету ім. І. Франка Влад Кіорсак (на фото).

Кардинальні зміни почалися у фінському суспільстві у 1980-х рр., коли була впроваджена концепція загального добробуту. Основний акцент робився на вихованні майбутнього покоління. Фіни розуміли, що свідомих громадян треба виховувати з наймолодшого віку, відповідно, першою узялися реформувати шкільну освіту. Населення Фінляндії — 5,5 млн. осіб. Щоб досягти успіху, країні потрібно було максимально мобілізувати людські ресурси.

Жити у Фінляндії – вчитись шведською

У Фінляндії є дві офіційні мови — фінська та шведська. Кожна дитина, яка виховується у шведській сім'ї, може пройти навчання у Фінляндії від дитсадка до університету повністю шведською мовою. Крім того, у Фінляндії обов'язковим є викладання шведської мови з 7-го по 9-й клас, незважаючи на те, що шведську з ужитку поступово витісняє англійська. Світоглядні, релігійні предмети у фінських школах викладають з першого класу. Більшість населення - лютерани, але також є велика частина атеїстів (20%). Кожна дитина вивчає предмет, який відповідає релігії її родини або не відвідує таких занять, якщо батьки у Бога не вірять – ніхто нічого не нав`язує.

До освіти залучаються всі діти, зокрема, із затримкою психічного розвитку та інвалідністю. Їх прагнуть максимально інтегрувати у суспільство – не виділяють, не ставляться по-іншому. Якщо у дитини щось не виходить, їй будуть допомагати, однак ніколи не наголошуватимуть на тому, що вона – «не така, як усі».

До школи йдуть працювати лише найкращі кадри

Підготовка вчителів починається ще з університету. Студент, вступаючи до вищої школи, повинен знати, що хоче стати вчителем, бо у фінських університетах існує чіткий розподіл між класичними і педагогічними спеціальностями.

Конкуренція за місце вчителя – велика (на одне вакантне місце може претендувати десятки фахівців). Зарплата - висока навіть за фінськими мірками. Коли випускник без досвіду роботи приходить працювати у школу, автоматично отримує високі виплати. Різниця між початковою зарплатою вчителя і максимальною, яку може отримувати, - 18%. З огляду на велику конкуренцію кожен, хто бачить себе у цій галузі, мусить постійно розвиватися, вдосконалюватися. До школи йдуть працювати лише найкращі кадри.

Школа укладає контракт із вчителем лише на рік. Якщо адміністрацію навчального закладу не влаштовує методика викладання вчителя або «кульгає» успішність учнів, контракт з таким спеціалістом не продовжують.

Кожен другий учень обирає ПТУ, а не університет

Дитячі дошкільні заклади відвідує 94% дітей. Батьки знають, що у дитсадку їхнього сина чи доньку найкраще підготують до майбутнього навчання у школі. У початковій школі (з 1-ого по шостий клас) дітей вчить один учитель, який викладає всі предмети, крім англійської мови. З 7-ого по 9-ий клас діти навчаються у старшій школі. Склавши один випускний іспит, йдуть навчатися у професійно-технічне училище (так робить 50% школярів), або переходять до 10-ого класу, де підтягують оцінки, поглиблюють знання і далі йдуть у гімназію. Гімназія — це 11-12 клас. Загалом фінські діти навчаються 12 років. У гімназії дитину орієнтують на вступ до університету. Учні обирають предмети відповідно до того, ким бачать себе у майбутньому, яку професію хочуть обрати.

1 вересня – у серпні

Навчання починається у проміжку між 10 та 20 серпнем. Діти домовляються з вчителем та обирають зручну для усіх дату. Гучних святкувань початку навчання у Фінляндії немає.

Канікули діляться на зимові (різдвяні), «лижні» (у кінці лютого) та пасхальні (у квітні або травні). Навчання закінчується у кінці травня. Канікули тривають два місяці.

Усі учні рівні, до кожного – індивідуальний підхід

Кожна школа однаково фінансується - незалежно від того, чи це столична школа у Хельсінкі, чи сільська у Лапландії.

Вчителям заборонено наголошувати на обдарованості якоїсь конкретної дитини. Так само заборонено акцентувати на тому, що у дитини щось не виходить. Всі діти є однаково розумними, однаково здібними. Всі без винятку після закінчення 9-го класу повинні скласти один і той же іспит, академічний мінімум, який вони повинні засвоїти за дев'ять років. Відтак, у дітей не формується комплекс неповноцінності.

Фінський вчитель виконує тільки роботу вчителя - навчає дітей і планує навчальний процес. Інші обов`язки виконують інші люди. У штаті є соціальний педагогог, психолог, асистенти. Якщо, наприклад, виникла якась проблема у класі, цим займається соціальний психолог. Якщо якась дитина не встигає, їй допомагає спеціальний вчитель, який безкоштовно дає їй додаткові уроки з певного предмету. Асистентами зазвичай працюють студенти, які навчаються на педагогічних спеціальностях. У школах проходять практику.

Коли учень приходить до школи, вчитель отримує на нього характеристику з дитсадка, спілкується зі самою дитиною та її батьками. На основі цього виробляє методику, яка може допомогти саме цій дитині розвиватися максимально оптимально — з огляду на її вподобання, задатки, тип сприйняття інформації тощо.

У фінській системі освіті немає такого поняття, як стандарти освіти, перелік конкретних тем, які треба вивчати, контрольних робіт, самостійних. Мета вчителя - навчити дітей того, що справді може знадобитися їм у житті. Який шлях для цього обере — вирішує сам.

«Двійок» у фінській школі не ставлять

10-бальна система оцінювання знань з'являється лише у старшій школі. Найнижча оцінка – «чотири» - ставиться при повному незнанні, але, як правило, ставлять «п`ять» або «шість», щоб дитину не розчаровувати. У молодшій виставляють три оцінки – «задовільно», «добре» і «чудово».

Оцінки у фінських школах виставляються анонімно, щоб дитина розуміла свій прогрес, але не боялася, що її почнуть порівнювати з іншими. Виставляють оцінки в електронний щоденник, де крім оцінок дається додаткова інформація про розвиток дитини (залишають коментарі соціальні працівники та психологи), доступ до якої мають лише батьки дитини.

Велику увагу приділяють фізичній культурі. Починаючи з 7-го класу, дитина може обирати предмети. Це можуть бути як теоретичні, так і практичні курси (готувати їсти, шити, випилювати лобзиком).

Домашнього завдання задають мало. У молодшій школі його взагалі не має. Вважається, що чим більший об`єм роботи має виконати дитина, тим гірше впорається з поставленими задачами. Таке саме ставлення і до вчителя. Якщо буде мати велике навантаження, буде погано виконувати свою роботу. Батькам взагалі не рекомендують займатися уроками з дітьми. Радять їх зводити у музей чи на виставку або просто спільно провести час удома. Вчитися діти повинні самостійно.

Діти можуть вивчати гру на будь-яких інструментах, брати уроки танцю, малювання, додатково займатися з будь-якого предмету — все це безкоштовно. Як і підручники, канцелярія, портфелі, змінне взуття, шапочки і плавки чи купальні костюми для басейну.

На уроках – всі з планшетами. Вчителі не бояться, що діти списуватимуть. Фінські завдання не спишеш з інтернету, бо вони максимально наближені до умов реального життя. Якщо дитина шукає підказок в інтернеті, це тільки вітається, адже зможе дати собі раду у житті.

Всі предмети викладаються так, щоб їх можна було застосувати на практиці. На математиці дітям можуть пояснювати, як вирахувати відсоток оподаткування чи знижку на товар, навчають основам кредитування, розробки різних проектів, ведення документації тощо — все те, що може дійсно пригодитися у житті.

Якщо дитина не вступить до університету, з неї не будуть насміхатися. Професія тракториста і викладача університету - однаково важливі та цінні. Тим більше, що після профтехучилища можна вступити до університету і почати академічну кар`єру.

Україна не могла б застосувати цю систему, бо живемо в іншій культурі, маємо інший світогляд. Це — фінський феномен, який може існувати тільки у Фінляндії або у Скандинавії, де живуть люди з особливим типом мислення.