В ополонку — не лише на Водохреще

19 січня греко-католики й православні, що живуть за Юліанським календарем, відзначають Водохреще – як згадку про хрещення Господнє у річці Йордан. Воно завершує різдвяний “віночок” свят. У цей день у містах та селах освячується вода, після чого чимало вірних занурюються у водойми, змиваючи гріхи і заряджаючись здоров’ям на цілий рік. Обов’язково до річки Стир на Водохреще йде і мій товариш Віталій Гошко. Ба більше: пірнає у крижану воду двічі на тиждень протягом усієї зими!

Учені досі не можуть дати відповіді, у чому ж секрет цілющості хрещенської води. Бо практикою доведено: вона зцілює немочі духовні й тілесні. Її дають пити тяжкохворим – і стаються дива, нею освячують будинки – і люди отримують благодать, живучи у них. Ця вода відмінно зберігається у слоїках чи пляшках – не цвіте, не набуває неприємного запаху.

Багато історій зцілення пов’язано і з хрещенським купанням. Люди позбуваються застуди, тиску, хронічних захворювань. Цікаво, що який би мороз не був, а віруючі, пірнувши в крижану воду, не хворіють на простуди чи запалення легень. У більшості навіть нежить, якщо і був, минає. Але головне, кажуть священики, треба вірити, що купання на Водохреще очистить душу і тіло, справді піде на користь. Інакше у купіль заходити не радять.

Хоча медики, звісно, наголошують: тільки здорова людина може сміливо занурюватися у хрещенську купіль. А тим, хто має хронічні захворювання, проблеми із серцево-судинною системою, лікарі не радять ризикувати, щоб собі не нашкодити.

Що треба бути готовим до такого кроку найперше на психологічному рівні, підтверджує і Віталій. Він давно практикує обливання холодною водою, контрастний душ, пробіжки босоніж по снігу. І не один рік занурюється у води Стиру на Водохреще.

– Пам’ятаю, коли заходив у крижану воду вперше. Від кожного кроку, коли спускався все нижче, аж дух забивало. Це неймовірні відчуття, їх важко описати словами. Зараз ніби все так само, але ті відчуття очікувані, ти їх осмислено чекаєш, – розповідає “морж”.

Уже п’ять років Віталій став членом Луцької міської громадської організації любителів зимового плавання та фізичної культури. Занурюється у води Стиру регулярно двічі на тиждень за будь-якої погоди: і в сніг, і у вітер, і в дощ. Не перепона і двадцятиградусні морози! Каже, якщо влітку така купіль – лише для задоволення, то починаючи з осені – «робота на перспективу», внесок у своє здоров’я. Відзначає, відколи став загартовуватися, майже не хворіє на простудні захворювання, попри дуже напружений графік роботи, рідко відчуває перевтому. Тіло завжди в тонусі, настрій бадьорий.

Тим, хто планує цьогоріч вперше зануритися на Водохреще, досвідчений “морж” радить таке:

– Головне – не боятися. Страх треба побороти або відмовитися від задуму. Звісно, важливо підготуватися до такого кроку, починати найкраще з літа.

Після купелі Віталій бере у роздягальні (облаштована для луцьких “моржів” на пляжі, що у міському парку культури та відпочинку імені Лесі Українки) гирі та гантелі — і фізичними вправами розігрівається. Також обов’язково робить пробіжку.

Ми разом пішли до Стиру за кілька днів до Водохреща. Віталій швиденько переодягнувся, перехрестився, ще мить – і вже вплав долав середину водойми. Надворі було близько нуля, такою ж і температура води. Вийшовши, аж сяяв позитивом, здоров’ям. А я… від холоду цокала зубами. Так і не наважилася спуститися слідом за ним.

Таких любителів зимового купання у Луцьку – кілька десятків. Але мені відомо про ще більших екстремалів. Так, жителька Тернопільщини Тетяна Прокоп в ополонці знайшла своє щастя. Вона виїхала до Чехії і там під час зимових купань зустріла майбутнього чоловіка Томаса. Аби увічнити пам’ятний момент, молодята просто в ополонці вирішили зіграти весілля. Воно відбулося у річці Метуе, що тече неподалік містечка Наход. Наречена була одягнена у білий купальник і фату, чоловік замість фрака мав чорні плавки, до яких причепив весільну квітку. З подружжям у воду зайшли й дві дружки. Тетяна на той момент була вагітна. Делікатному стану, переконувала, моржування не загроза, а тільки користь.

Фото автора. Волинська область