«Голодна кутя» перед Водохрещем: 5 січня — другий Святвечір

У ранні часи християн­ства, до другої половини ІV століття, Різдво та Бого­явлення було один святом, що символізувало прихід Бога до людей. До Стрітення віряни ві­таються різдвяними привітан­нями та колядують. Згодом ці свята розділилися, тому сьо­годні є два Святвечори.

Різдво та Богоявлення — два свята, що за значущістю є май­же однаковими. Саме тому у пе­реддень цих обох свят відзна­чають Святвечір. Відповідно, Святвечори перед цими свята­ми також подібні між собою.

Проте у деяких регіонах українці відзначали не два Свя­ті вечори, а три: Багата кутя — перший (перед Різдвом), Щедра кутя — другий (перед Днем святого Василя), Голодна кутя — третій (перед Богоявленням). Так відзначають, зокрема, у центральних регіонах України, на Наддніпрянщині.

На заході України зазвичай відзначають два Святвечори: перед Різдвом та Богоявлен­ням. Другий Святвечір нази­вають по-різному: в централь­них регіонах України — «Голодна кутя», у західних регіонах — «Щедрий вечір».

Другий Святвечір назива­ли «Голодною кутею» через те, що перед вечерею люди до­тримувалися суворого посту, а страви готували лише піс­ні. Ці традиції характерні для Православної церкви Украї­ни і Української греко-като­лицької церкви. А от які саме страви подавати — вирішують люди. Відображення церков­них правил є в тому, що завжди має бути кутя. На Львівщи­ні готують фактично дві одна­кові вечері, але зазвичай мен­ше страв. Готують кутю, узвар, рибу (зокрема тому, що грець­ке слово ІХТОС (риба) складає перші літери фрази Ісус Хрис­тос Божий Син Спаситель) та ще дві-три пісні страви.

На другий Святвечір збере­глася традиція щедрування. До Богоявлення є тематичні пісні - Йорданські. Проте у них спі­вають не про хрещення Хрис­та, а про те, як Мати Божа його пеленала, купала в річці, а та­кож називала. Це відгомін того, що колись три свята відзначали разом, і колядки були пов’язані. Люди також роблять хрестики з воску та чіпляють їх над одвір­ком, щоб уберегти дім від зла. Цей звичай зберігся, зокрема, на Гуцульщині.

На другий Святвечір «про­ганяють кутю», сіна та калачів на стіл уже не кладуть. Соло­му та сіно виносять з хати і спа­люють або зв’язують у джгути і обв’язують плодові дерева, аби краще родили.

Пісні голубці із пшоном

1 білоголова капустина, 1 склянка пшона, 2 ріпчасті цибулини, 1 морквина, 3 ст. ложки соняшникової олії, сіль і чорний мелений перець — до смаку, печериці чи інші гриби — за бажання.

Спершу підготувати капус­тяні листки. Для цього у вели­кій каструлі закип’ятити воду. З головки капусти вирізати качан і обережно покласти капусти­ну у киплячу воду. Варити на ма­лому вогні і поступово знімати з головки запарені листки. Зріза­ти з них прожилки.

Приготувати начинку. Пшо­но помити у декількох водах, за­лити окропом і проварити кілька хвилин на малому вогні. Цибулю посікти на кубики, моркву на­терти на грубій тертці. Тушку­вати овочі на соняшниковій олії до прозорості. Вимішати із пшо­ном, посолити, поперчити до смаку. За бажання у начинку можна додати підсмажені на олії печериці чи інші гриби.

Начинити підготовлені лист­ки: накладати на них ложкою на­чинку, загортати з боків і скручу­вати в рулетики.

Скласти голубці у каструлю один поверх іншого, залити на 1/3 окропом, посолити, накрити кришкою і тушкувати на малень­кому вогні 1−1,5 год (залежно від розміру голубців).

Голубці найкраще смакують із грибною підливою або зі сма­женою цибулею.

Грибна підлива

1 ріпчаста цибулина, 1 зуб­чик часнику, 40 мл рафіно­ваної соняшникової олії, 1 ст. ложка вершкового масла, 680 г печериць, кілька сухих грибів — за бажання, 400 мл води, 200 г сметани 30%, 0,5 ч. ложки сушеного чебрецю, сіль і чорний мелений перець — до смаку.

Цибулю і часник дрібно нарі­зати. Печериці нарізати довіль­ними шматками.

Нагріти у пательні олію і вершкове масло, всипати по­січену цибулю, готувати до м’якості, близько 1−2 хв. Дода­ти нарізаний часник і готува­ти ще пів хвилини. Додати гри­би, приправити сіллю і перцем, перемішати. Готувати на серед­ньому вогні, доки не випаруєть­ся грибний сік.

Посипати гриби борошном і перемішати. Готувати, доки бо­рошно не розчиниться.

До печериць можна дода­ти трохи сушених лісових гри­бів для інтенсивнішого грибного смаку й аромату. Просто роз­терти кілька шматочків у доло­нях чи змолоти у кавомолці й до­дати до страви.

Влити воду, близько 400 мл. Вливати частинами, швидко пе­ремішуючи, щоб не було грудо­чок. Готувати підливу впродовж 2 хв.

Додати сметану, розмішати. Коли підлива закипить, скушту­вати й довести до смаку, посо­ливши і поперчивши. Всипати сухий чебрець, перемішати.

Вимкнути вогонь, накрити кришкою й настоювати підливу щонайменше 5 хв.

Подавати грибну підливу до голубців, картоплі, макаронів.