А той третій празник — Святе Водохреще

Водохреще, Хрещення чи Йордан православні та греко-католики святкують 6 січня за Григоріанським календарем. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. У день Водохреща чимало людей ідуть до водойм, щоб пірнати в ополонку. Однак у ПЦУ нагадали, що ця традиція не пов’язана з церквою, таке купання «не змиває гріхів» і може бути небезпечним для здоров’я та життя.

Вода, освячена на свято Йордана, не псується. Ві­ряни переконані, що річ у святості, а скептики кажуть, що це завдяки сріблу з хрестів, ко­трі занурюють у воду.

Віруючі зберігають вдома саме йорданську воду, бо ві­рять, що вона є цілющою. На­брати свяченої води можна у церкві. Також освячують водойми — річки та озера.

Напередодні Водохреща, 5 січня, у храмах йдуть святкові богослужіння й освячення води, яку потрібно принести додо­му до вечері. Господар кропить усіх членів сім'ї та житло. Саме з цієї свяченої води й починають святкову вечерю. За своїми ці­лющими властивостями вона не поступається Йорданській.

5 січня — Щедрий вечір, Дру­гий Святий вечір, або Голодна кутя. Її називають «голодною», бо цілий день напередодні Во­дохреща сім'я мала дотримува­тися суворого посту, зі сходжен­ням вечірньої зорі сідала за стіл. На столі - лише пісні страви — окрім куті, обов’язково узвар, пісні вареники, гречані млинці, рибні та різні страви з капусти. Однак, на відміну від Різдвяно­го Святвечора, їх не обов’язково має бути дванадцять. Колись го­тували й пісні страви, які сьогод­ні на стіл не подають, оскільки не пам’ятають, — з борошна, різні затірки… У кого які були продукти в господарстві, з того й готували.

Ще одна важлива традиція вечора — щедрівки. Головна від­мінність щедрівок від колядок у тому, що у колядках прославля­ють народження Христа, а ще­дрівками бажають добробу­ту родині, господарю, багатого врожаю.

Раніше, у Другий Святвечір, коли на вулиці вже панувала темрява, із дому виносили Ді­духа та спалювали його. Та­ким чином прощалися із зимою та закликали весну. За давні­ми традиціями, опівночі усі чле­ни сім'ї виходили з хати надвір та били макогонами, ложками, вигукуючи: «Тікай, кутя, з поку­тя, а узвар — іди на базар, а ви, кури, — на яйця, паляниці ли­шайтесь на полиці, а Дідух — на теплий дух, щоб покинути ко­жух!». Є свідчення, що таке ро­били навіть запорізькі козаки — тричі стріляли в небо з рушниць.

Вареники з капустою та грибами

Для тіста: 4 склянки бо­рошна, 1,5 склянки гарячої води, 2 ст. ложки олії, 1 ч. ложка солі.

Для начинки: 800 г ква­шеної капусти, 60 г сушених грибів, 2 цибулини, 7 ст. ло­жок олії, 1 ч. ложка цукру, 3 невеликі лаврові листки, 4 го­рошини духмяного перцю, 1 ч. ложка чорного меленого перцю.

Начинка. Сушені гриби за­лити 2 склянками холодної води на 12 год, а краще на ніч. Гриби вберуть частину води і розм’якнуть. Воду від замочу­вання грибів злити, але не ви­ливати. Відціджені гриби нарі­зати тонкою соломкою, а потім ще дрібніше. На гарячу патель­ню налити олію, додати посічену цибулю і смажити на середньо­му вогні близько 10 хв. В кінці додати нарізані гриби і обсма­жити ще 2 хв.

Капусту промити в холод­ній воді і дуже добре відтисну­ти. Дрібно нарізати і покласти у велику каструлю. Додати спеції і зелень: лаврове листя, духмя­ний перець, перець і цукор. За­лити ½ склянки холодної води і водою з-під замочування гри­бів. Додати цибулю з грибами, перемішати і варити під криш­кою близько 1 год, іноді пере­мішуючи. Зцідити і обсмажи­ти капусту з грибами у пательні. Остудити.

Замісити тісто на окропі, на­крити серветкою, залишити на пів години.

Виробляти вареники, варити у киплячій підсоленій воді і виймати шумівкою у миску.

Їх можна відразу скропити олією, щоб не злиплися. Пода­вати із підсмаженою на олії ци­булею.

Капуста з пшоном

500 г квашеної капусти, 200 мл води, ½ цибулини, 3 картоплини, 100 г білої ква­солі, 100 г пшона, 50 мл олії, сіль та перець — до смаку.

Звечора замочити у холод­ній воді квасолю. Перед почат­ком приготування страви злити воду та добре промити її. За­лити новою водою та варити до м’якості, це може зайняти від 20 до 40 хв. Обережно перевіряти квасолинки ножем чи виделкою.

Пшоно обов’язково проми­ти, інакше може гірчити. Проми­ти крупу під проточною водою кілька разів, поки вона не стане прозорою. Щоб остаточно по­збутися гіркоти, можна замочи­ти крупу в окропі на 5−10 хв.

Очистити картоплини й на­різати невеликими шматочка­ми. Залити водою, додати дріб­ку солі та варити до готовності, 20−25 хв після закипання.

Поки варяться квасоля і кар­топля, очистити і дуже дрібно посікти пів цибулини. Висипати у макітру пшоно, додати цибулю та розтирати товкачем, близь­ко 15 хв. Можна скористатися блендером.

У велику пательню викласти квашену капусту і влити склянку води. Додати розтовчене з ци­булею пшоно і тушкувати на не­великому вогні, доки не буде го­тове пшоно, 15−20 хв.

З готової картоплі злити воду і розім'яти. Додати на пательню до капусти. Також додати відці­джену квасолю. Посолити за по­треби і поперчити, перемішати. Якщо страва надто густа, влити ще трохи води. Тушкувати все разом ще кілька хвилин.

Готову страву заправити об­смаженою на олії цибулею.

Гречані млинці

75 г гречаного борошна, 75 г пшеничного борошна, 400 мл води, 1 ст. ложка цу­кру, 1 ст. ложка сухих дріж­джів, дрібка солі.

Гречане борошно можна приготувати власноруч, подріб­нивши гречку у блендері або ка­вомолці. У 200 мл теплої води розчинити дріжджі. Додати цу­кор і сіль, перемішати до роз­чинення цукру. Відразу дода­ти просіяне пшеничне борошно і перемішати, щоб не було гру­дочок. Накрити тісто рушни­ком і поставити в тепле місце на 40 хв. Тісто має збільшити­ся в об'ємі вдвічі. Коли тісто пі­дійде, додати до нього гречане борошно і перемішати. Влити 100 мл води кімнатної темпе­ратури, знову перемішати і за­лишити на 30 хв. Опісля влити в тісто ще 100 мл води, розміша­ти, щоб вийшло однорідне тісто.

Смажити млинці на розігрітій пательні з обох боків.

Можна подавати млинці як доповнення до борщу або при­готувати грибну начинку і пода­вати як самостійну страву.