Передплата 2024 «Добрий господар»

Замість виклику «швидкої» – консультація лікаря телефоном

Які зміни у медицині чекають українців наступного року?

В Україні на 10 тис. населення - 112 медиків. За цим показником ми — як розвинута країна світу. А от за середньою тривалістю життя — аж на 44 місці. Під час візиту до Львова в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун пообіцяла: з наступного року українців чекають позитивні зміни у медичній галузі. Які саме — дізнавалась кореспондент “ВЗ”.

Про сімейних лікарів

З 1 січня 2017 року українцям пропонують знайти сімейного лікаря, у якого хочуть лікуватися, та підписати з ним угоду. “Лікарі також будуть шукати пацієнтів, бо будуть фінансово у тому зацікавлені. Гроші йдуть за пацієнтом: більше пацієнтів — більша заробітна плата. Зараз усі лікарі отримують однакову зарплату: і той, який веде одного хворого, і той, який веде 10 тис.”, — каже Уляна Супрун.

Запевняє: педіатри і терапевти в Україні залишаться. Ідеально, коли у медичному закладі приймає один педіатр, двоє сімейних лікарів і один терапевт. Дорослі лікуються у сімейного лікаря або терапевта. Діти — у сімейного або педіатра, але вся родина лікується в одній установі.

“Як це буде працювати у селах? Наведу приклад Волновахи. Є один лікар на 4-5 сіл, який кожен день їде в інший населений пункт і там веде прийом. У селах, крім того, працюють ФАПи (фельдшерсько-акушерські пункти). Якщо людина потребує невідкладної допомоги, її везуть до лікарні або лікар позапланово її відвідує. Лікар отримує кошти за своїх пацієнтів. Розподіляє, що віддати фельдшеру, скільки грошей треба виділити на бензин, витратні матеріали для авто. Те, що залишилось, - бере собі”, - пояснює в. о. міністра. Кожен педіатр, терапевт чи сімейний лікар буде вести від 1 до 2,5 тис. пацієнтів. За кожну родину з двома дітьми держава сплачуватиме йому на рік 1000 гривень (кошти передбачені у бюджеті). Потенційний щомісячний дохід лікаря (без врахування податків та оплати роботи персоналу, що буде йому допомагати) — від 19 до 50 тис. гривень.

Про трансплантацію

Верховна Рада прийняла у першому читанні новий Закон “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів”. Уляна Супрун сподівається, що на цій сесії депутати за нього проголосують.

“Навіть такої простої операції, як пересадка кісткового мозку, в Україні не роблять. В Україні є спеціалісти, які можуть проводити операції з трансплантації, є технологічно потужні центри, де це можна робити. Потрібен лише дозвіл і донори, бо пацієнтів багато, а донорів мало, - каже Уляна Супрун. - Щоб зробити пересадку кісткового мозку від неродича, потрібно 11 тис. донорів (з цієї кількості за усіма параметрами підійде лише один. - Авт.). Україні потрібно долучитися до європейських реєстрів, щоб громадяни могли отримувати органи та інші анатомічні матеріали від донорів з інших країн”.

«Ведемо переговори з німецькими партнерами щодо можливості приєднання до європейського реєстру донорів кісткового мозку, - повідомила в. о. міністра охорони здоров’я. - Якщо не будемо відправляти дітей на пересадку кісткового мозку за кордон, це дозволить щороку економити величезні суми (326 млн. гривень. - Авт.). Ці кошти будуть отримувати українські медичні установи».

Про черги у поліклініках

“У Києві є поліклініка без черг. Вирішила перевірити, як вона працює, - розповідає в. о. міністра. - Разом із подругою онлайн (з допомогою смартфона) записали на прийом до педіатра її дитину. Прийшли в умовлений день і годину. У коридорі стояв термінал. Ввели код — отримали папірець, де було вказано, в яку кімнату маємо пройти. Педіатр уже чекав на нас. Оглянув дитину, виписав рецепт, вніс інформацію у комп’ютер. Не витрачав часу на те, аби розпитати, як звати дитину, скільки їй років, хто її батьки, на що скаржиться. Ці дані надіслали заздалегідь, коли записувалися на прийом”.

Лікарі можуть гуртувати пацієнтів. Наприклад, хворих на гострі недуги брати з 8.00 до 10.00, щоб, скажімо, людина, хвора на грип, не перетиналася з вагітною, стареньким дідусем, у якого підвищився тиск, чи здоровою дитиною, якій треба зробити щеплення.

Але, на думку Уляни Супрун, черги у медичних закладах повинні зникнути як такі, бо це — рудимент радянської системи, яка не поважала людей, не цінувала їхнього часу і комфорту: “Черги були навіть у МОЗ. Прийом громадян міністр веде з 14.30 до 16.30. Щоб зустрітися зі мною, люди займали чергу з 6 год. і чекали цілий день! Бувало, записалося 40 людей, але фізично за дві години можна прийняти не більше 15-20. Помічники залишалися з ним спілкуватися, але люди були незадоволені, бо хотіли поговорити з міністром. Що ми зробили? Почали записувати людей на прийом онлайн і телефоном. На кожного - по 15 хвилин. Люди заздалегідь надіслали всі документи. Вже знала, чого прийшли. Сіли, поговорили, задали одне одному запитання — людина пішла задоволена”.

Про відшкодування вартості ліків

90% ліків українці купують за свій кошт. Водночас кожен другий лікарський засіб приймають... без потреби. На думку Уляни Супрун, вирішити обидві проблеми (високої вартості медикаментів і самолікування) можна, запровадивши систему реімбурсації (порівняння вартості лікарських препаратів у референтних країнах) та реферування (компенсації вартості лікарських засобів населенню).

У МОЗ порівняли ціни на медикаменти у п’яти європейських країнах (Польщі, Словаччині, Чехії, Латвії та Угорщині). По кожній із позицій вибрали найдешевший генерик (непатентований лікарський засіб, що є копією оригінального препарату, у якого закінчився термін дії патентного захисту). Йдеться про препарати для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і астми.

Хвороби серця і судин — основна причина смерті українців (65%). Торік було зафіксовано 22,6 млн. випадків. У мінімальному переліку основних лікарських засобів для лікування цієї групи захворювань — 16 міжнародних непатентованих назв. Одну із цих назв лікар зобов’язаний буде вказати у рецепті (заборонено буде вказувати торгові назви, як це є зараз). Із цим документом пацієнт піде до аптеки і отримає ліки безкоштовно. З аптечним закладом розрахується держава.

За такою ж схемою отримуватимуть медикаменти хворі на діабет ІІ типу (це — 1 млн. хворих). Для цієї категорії пацієнтів передбачили дві міжнародні непатентовані назви ліків. Для хворих на бронхіальну астму (210 тис. осіб) — три назви.

Про «швидку»

“Торік з 9,5 млн. викликів лише у 2,5 млн. випадків люди потребували госпіталізації. Це — невиправдане навантаження на службу екстреної медичної допомоги. Що пропонуємо? Якщо у вас підніметься тиск чи у дитини - температура, зможете зателефонувати у call-center і поспілкуватися з лікарем. Якщо фахівець наполягатиме на виклику “швидкої”, то треба буде дослухатися до його поради. Але у більшості випадків допомогти можна у телефонному режимі”, - запевняє Уляна Супрун.

Зараз беруться вчити надавати першу допомогу поліцейських, пожежників і водіїв, які часто першими опиняються на місці пригоди. Від кровотечі можна померти за три хвилини. Від блокування дихальних шляхів — за п’ять. А “швидка”, згідно з законом, має доїжджати за 10 хвилин (по місту). У сільській місцевості — за 20.

В Україні з’являться дві нові професії — парамедик (цих фахівців навчатимуть у медучилищах) і екстрений медичний технік. На останніх перевчатимуть... водіїв “швидкої”. Навчання триватиме чотири тижні.

Також почнуть створювати відділення невідкладних станів (госпітальні центри), які, за законом повинні існувати у кожній лікарні. Туди “швидкі” будуть звозити пацієнтів. Медперсонал таких відділень працюватиме позмінно 24 години на добу сім днів на тиждень.

Схожі новини