Освітні вершини підкорює на візочку

У Вікторії Сафінської недосконалий остеогенез (підвищена ламкість кісток). Через цю хворобу 25-річна львів’янка, яка мешкає у геріатричному центрі, змушена пересуватися на візку. Та важка хвороба (для недосконалого остеогенезу характерні порушення росту та опорно-рухового апарату) не зламала сильну дівчину. Цьогоріч вона була у числі випускників 82-ї школи та стала студенткою денного навчання біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка. У майбутньому Вікторія хоче стати кваліфікованим екологом охорони навколишнього середовища.

Пропоную Віці зупинитися біля найближчої лавочки. “Ні, поїхали на гойдалки”, — відповідає дівчина. Йду до тих атракцій і запитую себе: “Невже Вікторія хоче, щоб я на них каталася, та буде на те дивитися?”. Все вийшло навпаки. Віка під’їхала до найближчої гойдалки, “пришвартувала” візочок, вправно сіла та загойдалася. Я ж лише мовчки дивилася, як все просто та легко виходить у цієї дівчини.

Вікторія народилася у Львові. Дитячі та юнацькі роки провела на півдні України, а у 2011 році знову повернулася туди, де народилася. Через кілька років стала ученицею Львівської СЗШ №82. “Вікторія дуже активна і комунікабельна дівчинка, — розповіла “ВЗ” директор цього закладу Тетяна Іванів. — Майбутню ученицю побачила у центрі міста. Звернула на неї увагу, бо гарна дівчина їхала у красивому вінку. Це було влітку, а у вересні Вік­торія переступила поріг нашої школи. Пишаюся нею і рада, що дівчина здобуватиме вищу освіту”.

“Дуже хочу навчатися, тільки не знаю, як буде з добиранням, — розповідає “ВЗ” Вікторія Сафінська. — Не уявляю, як з настанням осені та зими, у дощ і сніг долатиму на візочку таку відстань (від геріатричного закладу, що на вулиці Медової печери, до центру міста маршруткою їхати хвилин з 25. — Авт.). Низькопідлогові автобуси від нас не курсують. Прикро, що чиновники не мають поваги до людей з інвалідністю. Неодноразово писали листи у всі інстанції, та жодної відповіді не прийшло. Можливо, через вашу газету вони звернуть на нас увагу...

На факультеті мої пари проходитимуть на другому-третьому поверхах, а якихось спеціальних пристосувань у корпусі немає. Сподіваюся, студенти допомагатимуть.

Обрала денну форму, бо по-справжньому хочу навчатися. Що таке заочне? Це просто галочка. Хочеш вчитися — вчись, а не хочеш — не вчись і не прикривайся заочною освітою”.

Вікторія не з тих, хто скаржиться на життя. “Люди з інвалідністю — не мертві, — продовжила розмову Віка. — Те, що ми обмежені фізично, не означає, що є неживими. Можна мати фізично здорове тіло, та не мати мізків. Це набагато гірше. Не знаю, який у мене зріст. Мені це не важливо. Інвалідність для мене не є чимось надприродним. От ти нормально сприймаєш, що здорова. А я нормально сприймаю власне тіло”.

...У деканаті біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка “ВЗ” розповіли, що наразі якихось організаційно-технічних змін не робили. Запевнили, що думатимуть над цим питанням і щось вирішиться ближче до 1 вересня.

P. S. До початку навчального року залишилися лічені дні. Вікторія наполегливо готується до 1 вересня, та ваше плече підтримки їй не завадить. Якщо маєте бажання допомогти з купівлею зошитів, ручок, спеціальної літератури та інших предметів, які так необхідні для студентського життя, звертайтеся до Віки телефоном: 097-60-97-532.

Коментар для «ВЗ»

Ігор СОБЕНКО, заступник начальника управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради

Жодних листів щодо запуску спеціального транспорту за маршрутом від Медової печери не отримували. Наразі не маємо можливості забезпечити низькопідлоговим транспортом маршрут від геріатричного центру. Хто зараз із перевізників зможе купити великий низькопідлоговий автобус, вартість якого близько 2 мільйонів гривень? Можливо, щось вдасться зробити у кінці 2016 року, коли завершаться терміни дії договірів із перевізниками і буде оголошено новий конкурс. Крім того, варто дослідити, чи дозволить схема руху пересуватися великогабаритному низькопідлоговому транспорту. Адже, окрім великих магістральних вулиць, маршрути проходять невеликими внутрішніми бічними вулицями.