У червневу спеку березовому соку ціни не буде

За вікном — всі ознаки вередливої зими, котра неохоче здає свої позиції. А ще півтора доби тому, до полудня суботи, ми насолоджувалися наступальною ходою весни. Бджоли активно вилітали на запах первоцвітів-медунок, молодь замість светрів одягала легкі футболки, хлібороби (як-от у селі Гірському Миколаївського району на Львівщині) садили ранню картоплю. А любителі натурпродуктів квапилися у ліс за березовим соком…

—Хоча термометр показував 15 градусів тепла, сік зі стовбурів сочився не так швидко, як зазвичай, — розповідає кореспондентові «Високого Замку» один із заготівельників березового «нектару» 22-річний Андрій Касперський з хутора Великий на Тернопільщині. — Ще не прийшла пора активного сокоруху: ночі прохолодні, ні земля, ні повітря не прогрілися настільки добре, щоб березові «сльози» капали безперервно. Треба довгенько чекати, поки набереться повна дволітрова пляшка. Одне слово: не сезон! Торік, пригадую, збирати сік почали на початку квітня.

Попри «сонливість» беріз, у багатодітній родині Касперських уже законсервували 70 літрів березового соку. 40-літровий бідон цього тонізуючого напою передали сусідові Степанові. Тепер дочікуються сприятливої погоди, щоб виконати замовлення шкільних друзів, рідних і знайомих з міста.

Свіжий березовий сік ці ґазди переварювали з кмином і лимонною кислотою (від лимона відмовилися, бо через нього напій «сивіє»). Пили свіжим — він добре прочищає нирки. Трилітрові «закрутки» хлопці поскладали у прохолодну комірку — відкриватимуть їх у кінці квітня, коли прийде пора садити картоплю. Як ніщо інше, такий сік тамує спрагу. Частину весняних запасів прибережуть до косовиці. У червневу спеку йому ціни не буде.

Сік у Касперських має приємний, ледь терпкуватий присмак. Бо стікав у пластикову пляшку не по металічному жолобку (як у багатьох інших збирачів), а через трубку з бузини. Це запобігає потраплянню у місткість комашок, сміття, а з іншого боку — вітамінізує сік.

Заготівля соку у наших краях — справа аматорська. Промисловий збір не ведуть давно, бо надто коштовна ця справа. Виручка не покриває затрат, особливо на пальне. Та й купують березовий сік чомусь тепер рідше, ніж всякі «фанти».

У неділю зарядив дощ зі снігом, тож сокозаготівлю на хуторі припинили. У середу тепло повинно повернутися. Тож після невеличкої перерви знову «запрацюють» на людей берези.