Передплата 2024 «Добрий господар»

Сіно та часник — на добрий рік

Як наші пращури радили проводити Святий вечір та Різдво

Різдво Христове — саме те свято, коли кожна родина намагається дотримуватися заповіданих пращурами традицій. Та з плином часу багато з них, мов пережитки минулого, відходять на задній план. Даремно, адже створюють неповторну атмосферу свята, зв’язок із минулим, налаштовують на щасливе майбутнє. Про маловідомі звичаї прадідів нагадує молодший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Стефанія Гвоздевич.

Незважаючи на те, що перед Святою вечерею у хаті чимало клопоту, наші пращури обов’язково йшли на цвинтар, аби відвідати тих родичів, які більше не сядуть з ними за святковий стіл. Вважалося, що повернутися з кладовища потрібно, поки не стемніло.

— Початок трапези оголошували пострілами на подвір’ї. Вірили, що гучний звук очищує навколишнє середовище.

— Як на Святу вечерю, так і на Різдво ніколи не сідали на голу (тобто незастелену) лаву. У прадавні часи її вкривали вовною, згодом — сіном. Його обов’язково клали також під скатертину, розкидували на підлозі. Цей звичай пов’язаний з тим, що новонародженого Ісусика Діва Марія поклала на сіно. Також воно обіцяє, що у новому році в оселі пануватиме достаток.

— Перед вечерею будинок та всіх його мешканців обкурювали ладаном або пахучими травами. За необхідності їх можна замінити звичайною свічкою. Вогонь очищує від злих духів та поганих думок.

— Сідаючи за стіл, варто зробити жест рукою, ніби струшуєте щось зі стільця. Вважається, що на вечері присутні душі померлих родичів, тож ненароком можна сісти на одну з них.

— На стіл потрібно поставити стільки свічок, скільки померло людей у сім’ї. Якщо їх надто багато — згодиться одна велика. Свічки встановлюють у хлібі. Якщо вони не догорять до кінця, потім ними слід обкурити худобу або використати за призначенням.

— Біля дідуха або на столі необхідно покласти три головки часнику. У деяких регіонах його розкладають на всіх кутах столу. Саме з цього продукту потрібно починати святкову трапезу, адже він символізує здоров’я, яке не полишатиме усіх присутніх протягом року.

— Під час вечері небажано зайвий раз вставати та виходити з-за столу, аби найближчим часом не розлучатися з сім’єю.

— У кого живі батько та мати — той неодмінно повинен вечеряти з ними. Якщо і чоловік, і дружина мають батьків, у Святий вечір потрібно встигнути до одних та других. Незважаючи на це, невістка завжди готувала якісь страви у себе вдома. Не варто у цю ніч залишатися ночувати у гостях. Пращури вірили, що у такому випадку цілий рік доведеться провести далеко від дому.

— Діти носили вечерю хрещеним батькам. Таким чином вони виявляли повагу до людей, які були для них моральним та духовним авторитетом.

— У давнину на Різдво першим до хати вводили молодого бичка або телятко чоловічого роду. Згодом, коли скотина була не у кожному господарстві, з’явилися полазники. Їх роль виконували молоді здорові хлопці. Жінкам, особливо старшого віку, варто утриматися від візитів хоча б до обіду. Першим до хати неодмінно має зайти парубок або хлопчик. У давнину сусідські хлопці виконували роль полазників: ходили від хати до хати, вітали господарів зі святом і за це отримували сік чи компот з цукерками або домашнім печивом.

— Після свят дідуха спалювали, а димом обкурювали город, щоб добре родив, а також дерева, які не плодоносили.

Фото з архіву «ВЗ»

Схожі новини