«Нитки переплетені у складний візерунок віддзеркалюють душу України»

Напередодні свята Андрія, який за новим церковним стилем святкують у ніч з 29 на 30 листопада, львів'яни зібралися на Андріївські вечорниці. «Фішка» вечорниць — майстер-клас з плетіння Різдвяного павука, символа захисту українських родин та домівок. Колись наші предки не лише робили збитки на Андрія (у селах молоді хлопці зазвичай крали брами у домівках дівчат на виданні), кусали обрядовий корж, ворожили, розважалися на вечорницях, а й плели із соломи павуків. Бо від Андрія до Різдва — понад три тижні.

…На вечорницях, які відбулися у Винниках (що за 12 кілометрів від Львова), прийшло зо чотири десятки гостей. Усі дотрималися дрес-коду — вишиванки та одягу з етнічними елементами.

Ведуча вечорниць — директорка Народного дому у Винниках Наталія Вінярська сказала, що на свято зібралася доволі численна аудиторія, зважаючи на те, що напередодні ворог випустив по нашому регіону ракети, частково знеструмив область… Це свідчить про те, що українці, попри війну, глибоко шанують традиції своїх предків.

«Зараз мало хто організовує Андріївські вечорниці з майстер-класами, які передають багатство українських традицій. Нам це вдалося, — наголошує пані Наталія. — Ворог намагається поневолити Україну, але ми відроджуємо Андріївські вечорниці. Це наші традиції, які передаватимуться з покоління у покоління».

На Андріївських вечорницях збирали кошти на дрони. «Пташки» для фронту власноруч складають жінки зі Львова та Винників. Гостей пригощали традиційними стравами Святого вечора — пампушками та узваром. Під час вечорниць на Андрія уже можна колядувати: музичний настрій вечора дарували місцеві музиканти та творчі колективи.

«Поки плетемо свої павуки, дотримуємося традицій — ми незламні»

Андріївські вечорниці організувала народна майстриня України, мисткиня, засновниця Школи старовинної вишиванки Мирослава Ломага.

«У теплій атмосфері Андріївських вечорниць маємо честь зберігати те, що єднає нас як народ, як націю, наші традиції, — сказала під час відкриття вечорниць пані Мирослава. — Одним із таких символів є Різдвяний павук. Його тендітні нитки, переплетені у складний візерунок, наче, віддзеркалюють саму душу України — вразливу, але водночас сильну і незламну. Павук з давніх-давен уособлював порядок, єдність і затишок. Його плетиво нагадує нам, що життя — це не хаос, а диво, яке складається з маленьких, але міцних зв’язків: з родиною, з культурою, з пам’яттю… Наші предки щиро вірили, що Різдвяний павук оберігає дім, приносить благословення і мир. І зараз, коли наш мир порушено, цей символ набуває особливого значення».

Мисткиня відзначила, що цьогорічне Різдво, на жаль, буде складним. Бо наші захисники святкуватимуть його під свист вітру і куль, а не під мелодію церковних дзвонів.

«Але навіть у цей момент їх грітиме пам’ять про те, за що вони борються: за родини, які зберігають тепло свого коріння, — продовжила розмову Мирослава Ломага. — На вечорницях плетемо не просто оберіг. Ми з'єднуємо нитки нашої історії, нашої ідентичності, які століттями намагалися розірвати. Століттями росія намагалась знищити нас, знищити нашу культуру, нашу мову та історію. Але кожен з нас є тією ниткою, що тримає це плетиво разом. І поки ми плетемо свої павуки, поки співаємо колядки й дотримуємося традицій, ми незламні».

Рестораторка, волонтерка, співорганізаторка Андріївських вечорниць Оксана Мойсеєнко розповіла для «ВЗ», що майстер-клас з плетіння Різдвяних павуків — додає вечорницям нотку оригінальності. Плюс це змога сучасним жінкам навчитися плести виріб з соломи.
Не кожна сучасна жінка вміє сплести оберіг на Різдво.

«Ніколи не плела павука, тож для мене це неймовірний вечір знань, — каже Оксана Мойсеєнко. — Вирішили відродити традицію плетіння павука, створили на вечорі теплу атмосферу. Павук захищатиме українські домівки від зла. Вечорниці мають благодійну мету — збір коштів на дрони. З перших днів війни ми робимо все можливе, аби наблизити перемогу — сплачуємо податки. Наш ресторан ні на день не закривався. Готували банош, бограч для вартових на блокпостах, для переселенців, яких у Винниках було багато. Організовували для переселенців майстер-класи з писанкарства, знайомили з традиціями Галичини».

Аби скласти павука з соломин різного розміру, потрібно мати терпіння

Майстер-клас з плетіння павука стартував з колядок. Після цього жінки з головою поринули в робочу атмосферу. Взялися за робочі інструменти — нитки, довгі голки та соломинки. Виявилося, аби скласти павука з соломин різного розміру, потрібно мати неабияку вправність ювеліра… І хороше терпіння. Мисткиня Мирослава Ломага допомагала гостям вечорниць з усіма процесами плетіння. Майстриня здавна плете різноманітні солом’яні вироби, тож знає усі тонкощі робочого процесу.

Декому Мирослава пропонувала переробити виріб, бо на певному етапі майстриня, яка ще вчиться, зробила невеличку помилку. Старання учасниць майстер-класу було видно неозброєним оком. Атмосфери додавали святкові свічки та підтримка в дружньому жіночому колі. Тож майстер-клас прийшов на одному диханні. На концерті і під вірші місцевої поетеси, учасниці майстер-класу уже хвалилися своїми виробами з соломи.

Павуки, виготовлені власноруч, оберігатимуть домівки львів'ян та нагадуватимуть про те, що перемога — не за горами.