Дан у Румунії: другий у першому турі, перший у другому. Чи повторить цей "трюк" Навроцький у Польщі?
Упевнена перемога Джордже Сіміона в першому турі повторних президентських виборів у Румунії (одержав 41% голосів) створила враження, що цей ультраправий і антиукраїнський політик зможе перемогти також у турі другому. Але Сіміон програв: за 38-річного популіста в другому турі проголосували 46,4% виборців, що прийшли на дільниці, а за 55-річного мера Бухареста Нікушора Дана - 53,6%
Чому Сіміон, який уже бачив себе президентом, зазнав поразки?
По-перше, у нього досить великий антирейтинг: близько 55% румунів декларували, що ніколи за нього не проголосують, а готовими це зробити були близько 45% румунів. Політику з великим антирейтингом виграти другий тур дуже важко: частина виборців, яка, можливо, не фанатіє від його конкурента, все одно йде на дільниці й голосує проти такого політика ("аби тільки цей йолоп не виграв").
По-друге, у першому турі чимало виборців, які не мали наміру голосувати за Сіміона, на дільниці не прийшли - на відміну від супермобілізованих симпатиків ультраправого кандидата. Перемога Сіміона в першому турі стала для його "прогульників" своєрідним будильником: "Румунія у небезпеці, усі на вибори!". Явка у другому турі була десь на 10% вищою, ніж у першому - насамперед завдяки виборцям, що боялися тріумфу Сіміона. А розрахунок його штабу на діаспору, де 60% виборців 4 травня були за Сіміона, 18 травня не спрацював. За кордоном теж зросла явка: "прокинулися" виборці, які не хотіли антиєвропейського президента-трампіста. Зокрема, активно підтримали мера Бухареста румуни, що живуть у Молдові й Угорщині.
А по-третє, Сіміона підвела самовпевненість. Настільки не сумнівався, що виграє другий тур, що після першого вирушив за кордон. Під час такої "презентації", мовляв, ось він, майбутній президент Румунії, Сіміон підтримав кандидата в президенти Польщі Кароля Навроцького (його висунув ПіС - опозиційна консервативна партія "Право і Справедливість"). Схоже, виборців Сіміона, більша частина яких проживає на селі, закордонна активність їхнього кандидата не вразила ("люди тут бідують, а воно десь вештається").
Тим часом Навроцькому публічна підтримка Сіміона не зашкодила. У першому турі президентських виборів у Польщі цей кандидат набрав 29,54% голосів (більше, ніж йому прогнозували соціологи) й вийшов у другий тур - разом із мером Варшави, кандидатом від ліберальної "Громадянської коаліції" Рафалом Тшасковським (31,36%).
Навроцький переміг у переважно на сході й південному сході Польщі, у шести воєводствах (Люблінському, Лодзінському, Малопольському, Підкарпатському, Підляському й Свєнтокшиському), а Тшасковський - у десяти. Як і в Румунії, у Польщі триває виборче протистояння між містом і селом... У містах переміг Тшасковський (із населенням понад 500 тисяч осіб - 40,1%, до 50 тисяч - 33,6%), а у сільській місцевості - Навроцький (37,2%). Тшасковський переміг серед виборців із вищою освітою (38,6%, а Навроцький - 19,9%), Навроцький - серед виборців із освітою не вище середньої (із падінням рівня освіти - від 29,8% до 52,3%, а Тшасковський - від 28,9% до 16%).
Чи зможе Навроцький, що був у першому турі другим, повторити "трюк" Дана й виграти в турі другому?
На перший погляд, шанси у кандидата від ПіС є, адже, здавалося би, саме його, а не ліберала Тшасковського має підтримати в другому турі більшість виборців, що 18 травня голосувала за Славоміра Менцена - кандидата від єдиної у Сеймі відверто антиукраїнської партії "Конфедерація" (у першому турі - 14,8% голосів). Принаймні, Навроцького й Ментцена об'єднує ненависть до імміґрантів... Але не все так просто.
"Холовня (маршалок Сейму, кандидат у президенти від "Третього шляху", 4,99% у першому турі, - А.Є.) уже заявив, що голосуватиме за Тшасковського, - оцінює перспективи другого туру соціолог, професор Варшавського університету Войцех Рафаловський. - Найважливішим у другому турі буде заклик із боку Менцена. Більшість його електорату схильна голосувати за Навроцького. Однак Менцен... під час кампанії критикував Навроцького через житлове питання (кандидат від ПіС не задекларував квартиру, - А.Є.). Важко очікувати, що зараз Менцен підтримає Навроцького, коли нещодавно закидав йому нечесність".
Як зазначає соціолог, перемога Тшасковського може бути для "Конфедерації" навіть вигіднішою. "Політики "Конфедерації" могли би легко й послідовно протестувати проти Тшасковського, - каже Рафаловський. - Тшасковський підписуватиме "лівацькі", на їхню думку, законопроєкти, і це полегшить поляризацію. Навроцький, навпаки, "Конфедерації" ідеологічно ближчий, тому їй буде складніше з ним контрастувати".
За словами експерта, у другому турі так звані резервні виборці "більш схильні підтримати Тшасковського".
"Це виборці Холовні, Беят і Зандберга (кандидати в президенти від лівих сил, у першому турі відповідно 4,23% і 4,86%, - А.Є.), більшість з яких голосуватиме за Тшасковського. На боці Навроцького - електорат Менцена. Щоправда, він найбільший, але не на сто відсотків "про-Навроцький", і не факт, що узагалі голосуватиме у другому турі. Для значної частини електорату "Конфедерації" голосування за кандидата від ПіС є неприйнятним, оскільки вважають його таким же гнітючим, як і Дональда Туска (прем'єр-міністр Польщі, - А.Є.). - Тому виборці Менцена голосування у другому турі можуть пропустити".
Попри те, що Менцену не вдалося вийти в другий тур, після оголошення підсумків туру першого кандидат від "Конфедерації" буквально сяяв. Очевидно, політиків цієї антиєвропейської партії надихає успіх серед польської молоді. Серед виборців віком 18-29 і 30-39 років переміг саме Менцен, набравши відповідно 34,8% (!) і 24,8% голосів.
Але це ще не все. Четверте місце в першому турі посів кандидат-антисеміт, лідер "Конфедерації Польської Корони" Ґжеґож Браун (із "Конфедерації" Менцена його у січні 2025-го вигнали) - 6,34% голосів. Серед виборців віком 30-39 років Браун набрав аж 9,9%, а віком 40-49 років - 8,6% голосів. Ось деякі з "подвигів" Брауна: під час урочистостей у Сеймі за допомогою вогнегасника загасив свічки, запалені на Хануку, у Німецькому історичному інституті заблокував лекцію про Голокост, а під час передвиборного мітингу Брауна в Бялій-Подляській з його ініціативи з будівлі міської ради зняли прапор України.
"Справді неприємний сюрприз цих виборів - результат Брауна, - зазначив експрезидент Польщі Алєксандр Кваснєвський - Це доводить, що ресурси польського антисемітизму й нетерпимості (на щастя, все ще марґінальні) вже не зовсім не значні. "Поклади" антисемітизму є у Польщі більшими, ніж ми думали". Притомним полякам є над чим замислитися...