«Це не дипломатія, це реабілітація зла в обмін на прибуток»

– Ти перший клади слухавку…

– Ні, ти перший…

– Ні, ти...

Вони прощалися як справжні закохані: ніхто першим не хотів класти слухавку...

Телефонна розмова Трампа з путіним, на яку дехто чомусь досі покладав якісь надії, закінчилась з нульовим результа­том. Згрубшого домовились... домовлятися надалі. Але тон розмови та враження, яким після неї поділилися Трамп і пу­тін, вкотре засвідчили, що ці два персонажі розігрують перед світом свою комедію. Ані негайного припинення вогню, ані бодай тимчасового перемир’я не буде. А що буде? А буде тривати війна, можливо, у ще жорсткіших формах.

Те, що нині спостерігаємо, – це ритуальні танці цих двох на кістках українців, це цинізм вищого ґатунку. У той час як путін тероризує і знищує Україну, Трамп йому підігрує у всьому і просто з усіх інших знущається... Він повністю йде у фарва­тері росії: не просто потурає агресору, а стає співучасником військових злочинів кремля. Це все настільки дико, що важко повірити, і тому багато хто тривалий час не вірив...

Але Трамп не такий вже клінічний ідіот, щоб не розуміти, що путін, який розв’язав цю жахливу війну, аж ніяк не прагне миру, а свідомо затягує час, водить всіх за ніс. А якщо і клі­нічний, то біля нього є люди більш адекватні, які можуть йому розжувати, що відбувається насправді. Отже, американці все бачать і все чудово розуміють, при цьому продовжуючи імітувати миротворчий переговорний процес, а, по суті, гра­ти дурника під дудку путіна ...

Що насправді відбувається? Америка рятує путіна від но­вих санкцій та намагається “примусити до миру” Україну на умовах агресора.

Трамп вже це і не надто приховує. Його фраза після роз­мови з путіним, що, мовляв, є два-чотири тижні, аби визна­чити, чи достатньо робить Україна (!) для досягнення миру, це – завуальований ультиматум Україні.

Напередодні телефонних переговорів з путіним Трамп за­явив, що тільки ця розмова може привести до мирного вре­гулювання. “Тільки я з путіним можу завершити цю війну”, – сказав американський президент. Тоді виникає логічне за­питання: для чого він змушував Зеленського їхати на пере­говори з російською делегацією у Туреччину? Для чого був потрібен весь цей ганебний цирк у Стамбулі? Навіщо Трамп змусив Україну на ці принизливі, аленаперед безрезультат­ні переговори? Щоб вивести путіна з неминучих санкцій, які ЄС був готовий запроваджувати негайно, щоб не дати путіну часу і можливості перехопити ініціативу.

Усі ці місяці путін і Трамп просто вимотували і Україну, і єпропейських лідерів, а насправді – дурачили. Їм треба було витримати паузу, щоб довести ситуацію до абсурду, а потім виставити Україні, як слабшій стороні, ультиматум. Одра­зу цього зробити Трамп не міг... Вони готували відповідний ґрунт для реалізації сценарію, який, припускаю, узгодили ще до інавгурації новообраного американського президента.

Сценарій очевидний: виставити Україні неприйнятні умо­ви для перемир’я, яких наше суспільство ніколи не сприй­ме, отже, влада не зможе погодитись. Відтак перекласти відповідальність за зрив мирного процесу з хворої голови на здорову: зробити недоговороздатною саме Україну, яка, мовляв,заради миру не йде на болісні компроміси, значить, не так їй той мир потрібен. Це стане підставою для США при­пинити допомогу Україні. Будь-яку. У тому числі і розвіддани­ми. Трамп репетицію цього сценарію вже провів після сварки із Зеленським у Білому домі. Тобто показав, що для нього це зробити елементарно, в один щиглик пальців. По суті, Трамп вже проанонсував подальший розвиток подій. Після розмови з путіним він, зокрема, сказав, що готовий вийти з перегово­рів щодо України, якщо не буде прогресу. При цьому санкцій проти росії вводити не планує... Чергова заява Трампа, що в України “немає карт” – це інфопідготовка до реалізації цього сценарію.

Такий розвиток подій максимально вигідний росії. Бо Україна опинилась у наперед програшній ситуації: їй треба або йти на неприйнятні вимоги путіна, що є неможливим, або залишатися сам на сам з агресором. І це вибір без ви­бору. Сподіваюсь, Україна і наші європейські союзники за ці кілька місяців, поки Трамп нас дурив, хоч якось підготувались до неминучої розв’язки!

P. S.

Після телефонної розмови Трампа і путіна штучному ін­телекту дали завдання проаналізувати заяви Трампа, які він зробив після розмови. «Це капітуляція, замаскована під біз­нес-угоди», «Мир в обмін на торгівлю з росією. Це не дипло­матія, це реабілітація зла в обмін на прибуток», «Це початок нової епохи капітуляції Заходу під виглядом миру”, “Це повне ігнорування інтересів України, ігнорування цінностей демо­кратії і сигнал автократіям світу – США готові закрити очі”, “Україна вже залишилась без головного союзника. Це зміна курсу США...” – такі висновки зробив штучний інтелект.