І навчаються, і працюють

В американських стрічках часто можна зустріти персонаж — студента, який не тільки граніт науки гризе, а й підробляти встигає. Цей образ настільки закріпився у нашій свідомості, що закордонні спудеї, які у фаст-фудах гамбургерами торгують та листівки на роликах розвозять, подиву у нас не викликають. А як щодо наших “рідних” українських студентів? Чи встигають вони поєднувати навчання та роботу? На що витрачають вільний час? Що для студента краще — здобувати професійні навички під час навчання чи зосередитися лише на науці, з’ясовувала журналіст “ВЗ”.

І навчається, і працює...

“Першу роботу знайшла, коли навчалася на другому курсі, — розповідає “ВЗ” студентка п’ятого курсу філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Христина Хом’як. — Понад півроку працювала оператором call-центру. Робота була дуже важка — восьми-десятигодинні зміни, один вихідний, і той “плаваючий”, не сталий. Якщо на кілька хвилин затрималася на обіді, на п’ять хвилин запізнилася на роботу чи якось не так повела хід розмови — штрафи, штрафи, штрафи... У результаті — зарплата 700-800 гривень за місяць”.

Хоч Христина і звільнилася з тієї роботи, про здобутий досвід не жалкує. Навчилася грамотно та професійно спілкуватися телефоном, значно покращила рівень розмовної російської мови.

Після третього курсу, на літніх канікулах, Христя працювала секретарем у консультаційному центрі. Згодилися її навички спілкування, а також філологічна освіта. Графік роботи був з сьомої тридцять ранку до пів на четверту. У тиждень отримувала в середньому — 400-500 гривень. Цією роботою дівчина була задоволена, але знала, що четвертий курс буде важким — кількатижнева практика, державні іспити, захист бакалаврської роботи, тож перед початком навчального року довелося звільнитися. Нині Христина навчається на п’ятому курсі та працює офіс-менеджером у компанії з продажу автомобільних аксесуарів. Заробітня плата, як для студентки, більш ніж пристойна — дві тисячі гривень. “Цією роботою дуже задоволена, бачу подальші перспективи. Крім того, маю час на навчання та розваги. Як розважаюся? Як усі — кіно, кафе, прогулянки з друзями, регулярно відвідую фітнес-центр і думаю найближчим часом ще й на курси англійської мови записатися. Приємно, що не прошу грошей у мами, що за свої розваги можу розплатитися сама.

У мене є власні зароблені гроші, я здобуваю професійні навички, які пригодяться мені у майбутньому. Тим більше, неодноразово переконувалася, що роботодавцю потрібні працівники з досвідом роботи, і йому не дуже й важливо, що це вчорашні студенти. Світ став мобільніший, і ми повинні відповідати його вимогам”.

Зосередилась лише на навчанні...

А от наступна співрозмовниця належить саме до тих, хто шукав роботу з “чистого листа”. “Коли була студенткою, не шукала роботи, оскільки хотіла зосередитися лише на навчанні, — пояснює випускниця економічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Ірина Процишин. — Після завершення навчання роботу знайшла легко, правда і зарплата була півтори тисячі гривень. Працювала у туристичній компанії в консультаційному відділі. Потім — спеціалістом у банку, у відділі управління врегулювання заборгованостей. Заробляла дві тисячі гривень...”.

Нині Ірина працює внутрішнім аудитором у відомій міжнародній компанії. Роботу знайшла, коли переглядала в Інтернеті пропозиції. На цій посаді дівчині у пригоді стала її економічна освіта та хороше знання англійської мови. “Робота важка, але заробляю більш ніж пристойно, — продовжує розмову дівчина. — Розголошувати суму зарплати нам заборонено, але скажу, що мені вистачає”.

Навчаєшся на стаціонарі? Тоді — по 0,75...

“Студент-заочник, який працює і знає, що скоро сесія, має взяти так званий виклик з деканату, і роботодавець зобов’язаний дати йому відпустку на весь термін сесії, — розповідає випускник юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка Дмитро. — Студент, який вчиться на стаціонарі і працевлаштований, офіційно такого права не має, бо в нього одне офіційне заняття — навчання у виші. Я навчався на стаціонарі усі п’ять років і встигав працювати на двох роботах. Пари займали третину дня, потім ще третину працював юрисконсультом хорової капели, і ще стільки ж часу був співаком цієї капели”. Тобто юрисконсультом Дмитро працював на півставки, на чверть ставки — артистом, і ще чверть часу залишалося для університету. “Є ще такий нюанс — якщо ви навчаєтесь на стаціонарі, то не можете працювати на повну ставку — максимум на 0,75”, — пояснює Дмитро.

Польські студенти їздять до родичів у Європу заробляти...

А як живеться нашим не таким вже й далеким сусідам — польським студентам? Чи всі спудеї на теренах Польщі так вже хочуть працювати? Як витрачають чесно зароблені гроші? Про це ми розпитали колишнього українського студента Юрія Харченка, який родом із Харкова, та вже понад п’ять років живе у Вроцлаві.

“Населення у Вроцлаві близько 800 тисяч осіб, зокрема понад 150 тисяч студентів. У Польщі студенту знайти роботу досить легко, — розповідає “ВЗ” екс-український студент Юрій Харченко. — Найлегше знайти роботу у фастфуді або роздавати листівки. Проте ця робота за дуже маленькі гроші — від 1,2 до 2 євро за годину “на руки” після вирахування податків”.

Юрій розповів, що у сенсі пошуку роботи польських студентів лінивими назвати не можна. Вони намагаються знайти підробіток якщо не постійний, то хоча б такий, щоб отримувати гроші раз або два на місяць.

“У Польщі студентів, які працюють, не можна “вимірювати” курсом або роком навчання, — стверджує Юрій Харченко. — Усе залежить радше від обраної спеціальності. Студенти, що вивчають інформатику або електроніку, зайняті майже цілодобово. Їхні наукові стипендії (не за якісь здобутки, а звичайні) перевищують 250 євро на місяць. Спудеї-філологи чи економісти часто отримують близько 100 євро і мають більше вільного часу. Важко знайти студента технічної спеціальності, який би підробляв, бо в нього просто немає на це часу.

Заробітки у Польщі досить низькі. Середня зарплата коливається від 250 до 600 євро на місяць. Зар­плата понад 600 євро вважається добрим заробітком. Студенти, які працюють на постійній основі, отримують від 1,5 до 3 євро за годину “на руки”. На місяць виходить від 200 до 300 євро. Трошки більше можна заробити на будівництві, але таку роботу майже неможливо поєднати з навчанням. Не можу сказати, скільки відсотків студентів у Польщі працює. Колись чув цифру 6%, але не думаю, що було враховано усі види студентських робіт. Якщо зважити на те, що польські студенти часто працюють на літніх канікулах за кордоном, звідки привозять навіть по 2-3 тисячі євро (з чого можуть утримувати себе протягом навчального року), то я б сказав, що працює до 80% польських студентів”.