Передплата 2024 ВЗ

За день школярики роблять... лише 500 кроків

Щоб припинити епідемію смертей на уроках фізкультури, МОЗ закликає батьків робити дітям пробу Руф’є

Міністерство охорони здоров’я України пропонує батькам лікувати своїх дітей... фізичними навантаженнями.

Медики б’ють на сполох: кожне нове покоління — слабше від попереднього. Перед тим, як записувати нащадка у спортивну секцію чи примушувати його бігти марафон, радять провести пробу Руф’є — озброївшись секундоміром, калькулятором і блокнотом з ручкою, оцінити стан роботи серця дитини. “Навіть якщо ваша дитина ніколи не скаржилася на самопочуття, може потребувати допомоги кардіолога”, — застерігає головний санолог МОЗ Геннадій Опанасенко.

Дитина може мати недіагностовані серцево-судинні недуги. Якщо таку примусити пробігти 5 км, до фінішу може не дійти. “Сьогодні 52 тис. дітей перебувають на диспансерному обліку — через вроджені вади серця і серцево-судинної системи, — звітує головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Сергій Сіромаха. — Щороку в Україні народжується 4-5 тис. дітей з вродженими вадами серця або магістральних судин. 40% з них потребують невідкладної кардіохірургічної допомоги відразу після народження. В Україні є вісім кардіологічних центрів, де надають таку допомогу. Кожного року спеціалісти виконують близько 2,5 тис. втручань. Єдине, чого не роблять в країні, — не проводять пересадки серця”.

“Здоров’я — це не відсутність захворювань. Це — резерви функцій організму. Чим вищі резерви дитини, тим менше хворітиме, буде краще розвиватися і довше проживе. Резерв функцій відображає енергетичну функцію мітохондрій. Мітохондрії — це “акумулятори”, які закладені у кожній клітині. Від того, наскільки ефективно вони працюють, залежить робота клітин і всього організму. Людство не вигадало нічого кращого для підзарядки “акумуляторів”, як фізичні навантаження, — пояснює Геннадій Опанасенко. — Але перед тим як до них приступати, треба оцінити резерви організму”.

Пробу Руф’є мають проводити медичні працівники. Головний лікар Львівського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру Степан Середа переконаний: дільничним педіатрам та сімейним лікарям на це забракне часу. “На кожного пацієнта можуть витратити 10, максимум 12 хвилин. Перш ніж приступати до проби Руф’є, мусять провести огляд та зібрати анамнез. Сама тільки проба займе 15 хвилин!”

Степан Середа не впевнений, що батьки не помиляться у розрахунках: “Можуть не почути всіх ударів серця, адже не мають медичної освіти”. Радить вести дітей до спортивних лікарів.

“Якщо дитина має вроджену ваду серця, патології серцево-судинної системи, то це — на все життя, — каже лікар-кардіохірург Ігор Процик. — Їй можна відвідувати уроки фізкультури, спортивні секції чи займатися вдома, але кожну вправу та кількість повторів треба погодити з кардіологом”.

За результатами проби Руф’є дітей ділять на три групи: основну, підготовчу і спеціальну. В основній можуть займатися здорові діти, у яких не виявлено відхилень на медичному огляді, а проба Руф’є показала хороший результат. Такі діти займаються за загальною програмою, можуть бігти крос і брати участь у змаганнях. Якщо у дитини виявили незначні відхилення у стані здоров’я (наприклад, дифузний зоб І-ІІ ступеня, порушення постави, сколіоз першого ступеня), а індекс Руф’є — не дотягує до високих показників, може займатися за основною програмою, але без здавання кросу та участі у змаганнях (підготовча група). Якщо за станом здоров’я дитину можна віднести до основної групи, а індекс Руф’є показує, що вона не витримає такого навантаження, дитина займається у підготовчій групі. Через один-два місяці проводять повторну пробу Руф’є.

До спеціальної групи входять діти, стан здоров’я яких потребує індивідуального підходу до навантаження фізичними вправами (мають хронічні недуги). Учитель фізкультури повинен займатися з ними за спеціальною програмою. Такі діти потребують диспансерного нагляду.

За підрахунками медиків, лише 6% випускників шкіл можуть похвалитися хорошим здоров’ям. Аби не обрости хронічними болячками, дитина повинна проводити у русі не менш як 3-3,5 години на день (а проводить — 30-60 хвилин), мусить зробити за день 10 тис. кроків (а робить — 500). За останні кілька років частота порушень гостроти зору у дітей до 18 років зросла у 2,5 раза, порушень постави — в 1,4. Сколіоз діагностують у 3,8 раза частіше, захворювання серцево-судинної і ендокринної систем — у три рази...

Пробу Руф’є проводять за такою схемою. Дитина мусить заспокоїтися (протягом п’яти хвилин походити неспішним кроком, посидіти чи полежати). Після цього у положенні сидячи їй треба виміряти пульс за 15 секунд (р1). У наступні 45 секунд дитина виконує 30 присідань. Відразу після цього у перші 15 секунд вимірюється пульс (р2). Пульс також вимірюється в останні 15 секунд першої хвилини відпочинку (р3). Результати оцінюють за індексом, який визначається за формулою:

Індекс = (4х(р1+р2+р3)-200/10

Спочатку додаємо різні заміри пульсів, цю цифру множимо на чотири. Від неї віднімаємо 20 (200 треба поділити на 10).

Як інтерпретувати результат?

Менше 0 — у дитини серце атлета.

Від 0,1 до 5 — “відмінно”, серце у чудовому стані.

Від 5,1 до 10 — “добре”, серце почувається на тверду “четвірку”.

Від 10,1 до 15 — “задовільно”, у дитини серцева недостатність середнього ступеня.

Від 15,1 до 20 — “погано”, у дитини серцева недостатність сильного ступеня.

Схожі новини