Отрута у тарілці

Не уявляєте свого життя без традиційної української кухні? Наші предки також не відмовляли собі у задоволенні поласувати борщем чи варениками. На обід завжди було перше — юшка, куліш, борщ. На друге — каші і страви з борошна (вареники, сирники, пампухи, гречаники). Усе це “підсилювалося” рибою, овочами (переважно капустою, буряком і ріпою — картоплю українці вперше скуштували у ХVIIІ столітті), ягодами, молоком і молочними продуктами, олією (лляною, гірчичною, з коноплі, рижію), смальцем зі свинячого сала. М’ясом пращури не зловживали. Наїдки здобрювали натуральними прянощами — цибулею, часником, петрушкою і хроном. Полюбляли гриби та мед (цукор “потіснив” мед лише у ХІХ столітті). Зі спиртного надавали перевагу пиву, наливкам, медовусі, бразі, вину. Продукти намагалися не змішувати та не подрібнювати. Їли переважно тушковані і варені страви. Попри здорові харчові звички, у середні віки одиниці “дотягували” до 30 років. У XVI-XVIII століттях людина, якій виповнилося 40 років, вважалася довгожителем. Навіть на початку ХХ століття середня тривалість життя становила 30—45 років!

В ійни, епідемії, голод, необлаштований побут, небезпечні умови праці, неякісна та несвоєчасна медична допомога, нещасні випадки — усі ці фактори впливають на тривалість життя. Якщо їх уникнути, можна дожити до ста і більше. Для цього достатньо відтермінувати старіння клітин — їсти тільки здорову їжу і багато рухатися.

За інформацією Державної служби статистики, середня тривалість життя в Україні до кінця 2013 року сягне 74 років. Найнижчий віковий поріг смертності у незалежній Україні спостерігався у 1995—1996 рр. — середньостатистичний українець доживав до 66 років. До 2007 року цей показник становив 67—69 років. Зростання тривалості життя демографи почали фіксувати з 2008 року.

Попри зростання тривалості життя, населення країни скорочується. Зараз нас — 45,5 млн. У 2012 році серцево—судинні недуги забрали життя 65,8% від загальної кількості померлих. Онкопатології вкоротили віку 14%. Тільки 6,2% смертей були викликані зовнішніми причинами (убивства, самогубства, нещасні випадки). 4,2% українців не стало через хвороби органів травлення. 2,6% не змогли побороти захворювань дихальної системи.

Смертність від інфаркту міокарда серед українських чоловіків утричі перевищує середньоєвропейські показники. Від раку в Україні помирає на 40% більше чоловіків та на 20% більше жінок, ніж у країнах ЄС, США, Австралії чи Канаді. Кожен четвертий український чоловік та кожна сьома жінка мають зайву вагу. А де зайва вага, там діабет, атеросклероз і серцево—судинні недуги. Морська риба і фрукти на столах в українців з’являються рідко (це при тому, що фрукти необхідно їсти щодня, а морську рибу — мінімум 3—4 рази на тиждень). Нестачу калорій поповнюють цукром, хлібом та м’ясними продуктами. Щоденне меню виглядає приблизно так: м’ясні продукти — 140 г (забагато), риба — 37 г (замало), хлібобулочні вироби — 302 г (забагато), цукор — 105 г (забагато), фрукти — 114 г (забагато).

“Здоровими продуктами” українці називають крупи, молоко і молочні продукти, фрукти та овочі, рибу і морепродукти, сало та... горілку. За словами головного дієтолога України Олега Швеця, найулюбленішим “смаколиком” українців є картопля. Буряк лише трохи поступається їй у популярності. На третьому місці — хліб, з ним їдять практично все. Ситний обід запивається великими дозами алкоголю — для кращого травлення. Щороку на облік в Україні стає 100 тис. алкозалежних. Вимираючою вважається нація, яка споживає понад 8 л чистого спирту на душу населення в рік. У нас споживають по 12—13 л (за офіційною версією) та 20 л — за неофіційними підрахунками.

“Алкоголь не вбиває. Вбиває його кількість, — каже лікар—дієтолог Борис Скачко. — Та й пити треба не сурогат, а якісні напої. Першими помирають ті, хто зловживає алкоголем; за ними — ті, що взагалі не п’ють. Найдовше живуть ті, хто п’є у міру”.

Експерт зауважує: українці перестали їсти сало, додавати у страви смалець, вершкове масло, рослинні олії, сметану. Замінюють ці продукти майонезом, шкідливими твердими жирами, які відкладаються на стінках судин. На атеросклероз українські чоловіки починають хворіти з 20 років, жінки — з 35. Атеросклероз провокує серцево—судинні захворювання”.

“Вважається, що цукор, якого українці вживають понад міру, призводить до діабету ІІ типу. Насправді діабет розвивається, коли хворіє печінка, — зазначає фахівець. — Витісняємо з раціону корисні продукти некорисними або поєднуємо корисне зі шкідливим, споживаючи вдвічі більше калорій, ніж потребує наш організм. Як результат, набираємо зайву вагу, створюючи непосильне навантаження на печінку, суглоби, судини”.

Цукор і мед лікар радить строго дозувати та по можливості замінювати їх ягодами і фруктами. Якщо фінанси не дозволяють їсти морську рибу щодня, рекомендує додавати до страв олію насіння льону та грецькі горіхи — ці продукти також містять поліненасичені жирні кислоти, які позитивно впливають на судини.

Екзотику їсти можна — за умови, що не маєте порушень шлунково—кишкового тракту (гастритів, виразок, холециститів, дуоденітів). “Організм засвоює ту їжу, до якої звик, — яблука, а не манго, абрикоси, а не папаю, — каже Борис Скачко. — Навіть помідори, з якими українці “познайомилися” 200 років тому, не кожен організм сприйме”...