Роботична операція — це вишукана гра на фортепіано або арфі

А єдиний метод лікування — операція з видалення. Виконання складного втручання батьки Іри довірили львівським спеціалістам Лікарні Святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова. Львівські хірурги видалили вкрай рідкісну пухлину підшлункової залози — уперше за допомогою робота-хірурга Da Vinci! Операція минула дуже успішно!

Після такого втручання, якби воно було виконане в інший спосіб, пацієнтка могла би провести у лікарні до 2−3 тижнів. Але завдяки Da Vinci і професіоналізму роботичної команди вже через тиждень Іринка була вдома. І невдовзі зможе повернутися до тренувань.

Одним із членів цієї команди лікарів-професіоналів є Олександр Калінчук. До його спеціалізації, окрім роботичної хірургії, належать і хірургія дорослих та дітей, лапароскопія, трансплантологія.

— Олександре Олександровичу, почнімо із запитання, з яким до вас звертаються, мабуть, досить часто, — що таке роботична хірургія?

— Так, це питання звучить нерідко. Роботична хірургія — це такий метод виконання хірургічних операцій, коли між роботом та хірургом монтується роботична система, яка дозволяє хірургу більш точно, безпечно, надійно провести будь-яке оперативне втручання дорослому або дитині. Зараз вона стає стандартом в усіх провідних клініках світу і доводить, що кількість ускладнень та проблем під час та після операцій зменшується в рази. У Дитячій лікарні Святого Миколая — єдиний дитячий робот в Україні. Це унікальний проєкт для всієї України, адже такого рівня комплексу для дитячої хірургії ще немає ніде.

— Скільки дитячих життів уже вдалося врятувати за його допомогою?

— Сьогодні у лікарні лише невелика частина тих, кому він допоміг. За півтора року — 108 діток. Це пацієнти, яких завдяки сучасній роботизованій системі прооперували з мінімальними крововтратою й пошкодженнями тканин, зі збереженням найтонших судин, через розрізи діаметром до 8 мм. І виписали після складних операцій лише за кілька днів.

Нещодавно діти, врятовані за допомогою системи Da Vinci Si, вперше змогли відчути себе в ролі хірургів майбутнього та стали за пульт керування свого робота-рятівника. Особливий майстер-клас лікарі провели для своїх маленьких пацієнтів вперше.
Найменшій пацієнтці, яка нині спробувала керувати роботом, — лише сім років. У липні Вероніку оперували з Da Vinci Si з приводу мультикістозу селезінки. Виписали швидко — на третій день.

Лікарі, як і діти, були у захваті від події. А ось що каже ще одна пацієнтка, Андріанка Береснєва: «Це такий незвичний досвід. Розуміння, що тебе оперували настільки маленькі „щупальця“. Це так незвично, але я розумію, що за цим майбутнє».

Цей символічний майстер-клас відбувся з нагоди важливої події — відкриття нового сучасного операційного блоку. Новий оперблок — це шість операційних, облаштованих і оснащених майже з нуля лише за рік завдяки підтримці міжнародних доброчинців. Тут є роботична, кардіохірургічна, трансплантаційна, нейрохірургічна, опікова та універсальна операційні. Усе обладнання відповідає світовим стандартам: автономне живлення від сонячних панелей, спеціальна вентиляційна система, що гарантує стерильність та безпеку, сучасні технології, які мінімізують ризики для дітей.

До цього часу у лікарні було лише 7 операційних, і навантаження на них утричі зросло з початку війни. Тепер можливості зросли в рази: з 12 тисяч операцій на рік лікарня зможе робити до 21 тисячі. Це означає, що маленькі пацієнти отримають допомогу вчасно і без очікування.

Цей оперблок став можливим завдяки шотландській організації Kids OR, американській UCAP, подружжю Ірвіна та Карен Редленерів і канадському Temerty Foundation. Вони вже зробили понад сотню операційних у світі.

Лікарня Святого Миколая змінюється на очах. Вона стає не просто місцем лікування, а простором спокою й затишку, де навіть коридори кольорові й доброзичливі. Тут є все, щоб дитина почувалася у безпеці. І найголовніше — саме тут зростають нові історії про врятоване життя.

— Чи є у вас, як у лікаря, улюблені пацієнти?

— Для себе я розділяю пацієнтів на 3 категорії:

• категорія — кому треба врятувати життя. Цих пацієнтів пам’ятаєш майже всіх, вони ідуть додому і про тебе рідко згадують, а ти думаєш, слава Богу, що він залишився живий, хай іде собі. Вони найбільше витрачають твій внутрішній ресурс, але й найбільше тебе мотивують, якщо виживуть…
• категорія — кому потрібно зберегти здоров’я. Це потік. Їх багато. Вони зустрічають тебе на вулиці і дякують, але ти їх не пам’ятаєш. Якщо ти не пам’ятаєш пацієнта, значить, все пройшло вдало, у штатному режимі, без ускладнень;
• категорія — кому «терміново треба навести красу». Ця категорія пацієнтів найбільш претензійна, і запам’ятовуєш їх найчастіше внаслідок їхньої важкої поведінки і часто дріб’язковості та жадібності. Тому що у них все «не так і дуже дорого». З розряду «п'ємо дороге віскі, але економимо на сірниках».

Отака у мене «градація».

— Чим для вас є хірургія?

— Хірургія як музика.

Невідкладна хірургія — це драйв, метал та рок-н-рол. Динамічно, швидко, іноді агресивно… і виснажливо, якщо non-stop…

А от роботична операція — це вишукана гра на фортепіано або арфі. Або на бандурі. Неспішно. Плавно. Точно.

Тільки погляньте, які рухи у хірурга, який оперує на роботі Da Vinci. І це не виснажує, не втомлює — можна працювати десяток годин поспіль…

Працювати і слухати цю хірургічну вишукану музику…

Така праця мінімізує помилки та ускладнення — я впевнений, що майбутнє буде за роботичною хірургією. Дитяча хірургія у Львові уже однією ногою в майбутньому, і ми рухаємося далі.

— Хто може звертатися у ваше відділення та по яку допомогу?

— У відділення хірургії та трансплантології Дитячої лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова з усієї України можуть звертатися по допомогу діти із захворюваннями печінки, жовчного міхура та проток;

• доброякісними утворами печінки: гемангіоми, кісти, вузлові гіперплазії, аденоми;
• онкопатологіями печінки: первинні злоякісні пухлини (гепатобластоми, гепатоцелюлярні карциноми, ангіосаркоми) та метастази пухлин у печінці;
• паразитарні захворювання: ехінококоз, альвеококоз;
• хвороби жовчного міхура і проток: каміння, поліпи, стенози (звуження), кісти холедоха, атрезія жовчних протоків;
• портальна гіпертензія: високий тиск у ворітній вені, який може вимагати операції.

Наші хірурги, онкохірурги, трансплантологи, УЗД-спеціалісти та інтервенційні радіологи щоденно працюють з найскладнішими випадками.

• Роботичні та лапароскопічні операції дітям.

— Однак хотілося б знати, яку роль у цьому процесі ви відводите батькам?

— Хочу наголосити на тому, наскільки важлива підтримка дитини своїми батьками, чому їй потрібні детальні пояснення ситуації зрозумілою мовою — без істерик та паніки. І тоді дитина налаштовується на операцію як боєць, концентрується, не боїться, не істерить. Відповідно, рівень стресових гормонів — мінімальний, «гладко» минає післяопераційний період.
Зараз у багатьох батьків «розхитана» психіка, і цей стан буде передаватися вашій дитині. Тримайте себе в руках — ви приклад для дитини, запорука дитячого здоров’я.

— Поради батькам для профілактики захворювань.

— Насамперед я хотів би запитати, коли вони самі просто прогулювалися парком чи вийшли погуляти на природу — не в торговельний чи розважальний центр, у гості чи в кафе або ресторан, а в те місце, де ви могли б зі своєю дитиною провести разом час, приділити увагу одне одному, подихати свіжим повітрям і зарядитися здоров’ям. Закликаю насолоджуватися такими моментами разом зі своїми близькими.
Важлива фізичина активність дорослих і дітей. Людському тілу природа призначила рухатись. Так звані хвороби нашої цивілізції руйнують наше тіло. Комп’ютери, ґаджети, телевізори, телефони — це все історія про нездоров’я. Тому раджу всім на власному прикладі показувати своїй дитині, як вести здоровий спосіб життя, як слід рухатися, чим потрібно займатись, які продукти необхідно споживати. Тоді ваша дитина, наслідуючи вас, буде рости здоровою. Бережіть своїх дітей, займайтеся ними. Жоден лікар не зможе виправити проблеми зі здоров’ям, які розвинулися внаслідок неправильного способу життя.

— Як часто треба проходити профілактичні огляди?

— На мою думку, порятунок потопельника — справа рук самого потопельника. Якщо ви не будете думати про здоров’я своє та вашої дитини, то за вас цього ніхто не зробить. Тому мінімум раз на рік маєте показатися лікарю, виконати ультразвукове обстеження та зробити загальний аналіз крові. Для дорослих також актуальні ендоскопія, фіброгастроскопія, фіброколоноскопія та рентген легень. 90 відсотків усіх профілактичних оглядів не закінчуються нічим поганим. Але у тих 10 відсотках, в яких ми знаходимо патологію, дуже часто проблема буває критичною. Тому бережіть здоров’я своє та своїх дітей.

Авторка: Анна Врублевська