BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Нічого, що бджілки не дзижчать, зате виглядають як живі

Вероніка Каюда з Луцька виготовляє неймовірної краси прикраси, які за своєю оригінальністю та досконалістю можуть «посперечатися» зі світовими брендами

Фото з особистого альбому Вероніки Каюди
Фото з особистого альбому Вероніки Каюди

У світі масового виробництва особливо цінними стають речі, у яких відчувається характер, тепло рук майстра і справжня любов до деталей. Саме такими є прикраси 34-річної Вероніки Каюди з Луцька — авторки вишуканих брошок, сережок та етнічних прикрас, які вже давно підкорили не лише українських поціновувачів хендмейду, а й клієнтів за кордоном.

Її роботи неможливо сплутати з фабричними аксесуарами. У кожній брошці — десятки, а іноді й сотні дрібних елементів: японський бісер, кристали Swarovski, натуральне каміння, канитель, скляні намистини та декоративні перлини. Усе це перетворюється на витончених бабок, жуків, бджілок, птахів чи фантазійні орнаменти, які більше нагадують ювелірні витвори мистецтва, ніж звичайну біжутерію.

Шлях до власної справи Вероніки, яка народилася у Лисичанську, випускниці Харківського національного університету за спеціальністю економіст, почався з простого бажання — носити прикраси, яких немає більше ні в кого. Спершу вона створювала брошки лише для себе, згодом — для друзів та рідних. Але захоплення швидко переросло у справу життя. Майстриня 12 років тому переїхала до Луцька з Лисичанська і саме тут змогла реалізувати свій творчий потенціал.

— У дитинстві я любила шити лялькам одяг, — розповіла журналістці «ВЗ» Вероніка. — Не бавилася ними, але хотіла, щоб вони мали ексклюзивні речі. А ще любила малювати. Оскільки вчилася у школі з математичним нахилом, то не часто мала можливість малювати і шити. Але любов дотворчості росла разом зі мною. Коли ми перебралися до Луцька, мама одного разу попросила зробити їй кольє з бісеру. Придбала японський бісер, і була щаслива від того, що у мене все вийшло.

За словами Вероніки, коли вона працювала у Луцьку на заводі, щоразу прикрашала свій одяг якось прикрасою, зробленою власноруч. Колеги побачили і почали замовляти не лише для себе, а й на подарунки такі оригінальні речі.

— На заводі я непогано заробляла — до тисячі доларів на місяць, — каже майстриня. — Стільки ж могла заробити і на своїх брошках. Але поєднувати основну роботу і творчість було важко, тому я обрала творчість.

Особливу увагу Вероніка приділяє якості матеріалів. Вона використовує переважно японський бісер преміум-класу, який славиться ідеальною формою та благородним блиском, а також кристали Swarovski, що додають прикрасам ефекту коштовностей. Саме тому її роботи часто порівнюють із прикрасами відомих модних брендів.

На створення однієї брошки їй може знадобитися два дні, а якщо робота складна, то й тиждень. Усе робиться вручну — від першого ескізу до останнього пришитого камінця. Майстриня зізнається: найскладніше — знайти баланс між деталями, кольором і світлом, щоб прикраса «ожила». І їй це вдається. Її брошки виглядають настільки реалістично та елегантно, що часто стають головним акцентом образу. Нічого, що бджілки не дзижчать, зате виглядають як живі.

Цінова політика виробів — від 1600 гривень до 2500. А коли у Вероніки народилася Сашуня, молода мама почала працювати над створенням бантиків і заколок для дівчаток.

Скільки прикрас зробила майстриня, підрахувати складно. Але, за її словами, не менше тисячі. Сьогодні прикраси Вероніки Каюди носять у різних країнах світу — від Німеччини та Італії, Іспанії, Великої Британії, Ірландії, Фінляндії, Естонії, Польщі, Австрії до США, Канади й Мексики. А недавно вперше її робота поїхала в Австралію.

Після початку великої війни Вероніка почала активно звертатися до українських етнічних мотивів. У її колекціях з’явилися силянки, лемківські кризи та прикраси, натхненні народною культурою. Так Вероніка не лише створює красу, а й переосмислює українську традицію у сучасному стилі.

Та, мабуть, найбільше вражає не блиск Swarovski чи складність вишивки, а те, скільки душі вкладено у кожну роботу. Прикраси Вероніки Каюди — це історії, вишиті бісером. Історії про красу, терпіння, жіночність та силу творити навіть у непрості часи.