Багато хвороб проявляються після великих переживань

Наша розмова з лікарем-ендокринологом вищої кваліфікаційної категорії Соломією Сандурською — про те, як боротися зі стресом, а також те, як він впливає на щитовидну залозу, на гормони. Окремо поговоримо про гормон стресу — кортизол.

— Соломіє Юріївно, які б ви радили заспокійливі препа­рати на тлі постійного стресу, який ми зараз переживаємо?

— Спектр заспокійливих препа­ратів надзвичайно великий. Іно­ді у нас поспішають призначати пацієнту найсильніший. Проте не можу не погодитися зі спеціаліс­тами, що на тлі теперішньої ситуа­ції, пов’язаної з війною, препара­ти фітоспектру не дають собі ради зі стресовими ситуаціями.

Покази для антистресових препаратів доволі широкі. Зараз люди використовують їх у вели­ких кількостях і різні. Проте, якщо виникла ситуація, коли людина вже сама не здатна справитися зі стресом, і її реакція переходить межі здорової реакції на нього, раджу звернутися до невропато­лога або до психотерапевта.

Бувають ситуації, коли на тлі стресів виникають ендокринні хвороби. Тоді пропрацьовувати їх треба не лише гормональними препаратами, а й у тісній співпра­ці з психотерапевтами. Бо багато речей у нашому тілі проявляють­ся, на жаль, після великих стресів або великих пережиттів.

Тож самому безконтрольно за­спокійливі препарати вживати не варто. Візьмімо, для прикладу, комбінації препаратів магнію і ві­тамінів групи В. Вітаміни групи В вживають обмежено в деяких ви­падках онкології. Тож пацієнтові, який мав раніше захворювання онкологічного спектру або у нього обтяжена спадковість з онкології, за поганого самопочуття слід по­цікавитися у лікаря, чи цей препа­рат не викличе якоїсь незворотної шкоди організму. Він має уточ­нити у спеціаліста, чи, вживаючи певний препарат, не погіршить свого стану.

Трав’яні заспокійливі препара­ти теж іноді можуть давати алер­гічні реакції. Тому їх не завжди можна приймати тривалий час.

Звичайно, у якихось ситуаці­ях впродовж кількох днів можна застосовувати певні препарати. Однак якщо за цей час людина не дає собі ради зі стресом, варто проконсультуватися у спеціаліста.

Хочу наголосити, що в нашо­му суспільстві, на жаль, немає культури звернення до психоло­га і психотерапевта. Тому багато людей хворіють через те, що ма­ють задавнені, непропрацьовані із психологом проблеми. На тлі цих стресів розвиваються легкі, середні і важкі хронічні хвороби. Тобто на тлі стресів розвивають­ся не лише хвороби неврологіч­ного спектру, неврози, тривожні, депресивні стани, а досить часто соматичні недуги.

Отож не соромтеся звернутися до хорошого психолога чи пси­хотерапевта, щоб пропрацювати питання, яке виникло після якоїсь стресової ситуації. Часто після ро­боти зі спеціалістом минає вели­кий спектр тілесних захворювань.

— Часто у людини на тлі по­стійного стресу випадає волос­ся, спостерігається слабкість, сонливість, втрата життєвих сил. Що їй робити у такому ви­падку? Знаємо, що такими є симптоми захворювання щи­товидної залози.

— Насамперед я би порадила такому пацієнтові здати загаль­ний аналіз крові. Бо втрата волос­ся часто відбувається через не­відповідне харчування. Через це можливе й зниження в крові гемо­глобіну, заліза в сироватці крові, фолієвої кислоти, внаслідок якого виникає анемія. Також дуже час­то втрату волосся спостерігають за наявності дефіциту вітаміну Д. Тоді можна приступати до здачі гормонів.

Але якщо ми виключаємо всі інші ситуації, які можуть вплинути на втрату волосся, то потрібно до­датково коректувати такі показни­ки. Звичайно, треба подивитися, як вони будуть розвиватися в ди­наміці. Бо разовим визначенням рівня гормонів ми зловимо ситуа­цію на певний момент. Але якщо, наприклад, аналізи були здані в жовтні-листопаді, а зараз маємо вже березень, то за цей час ви­сокі антитіла могли призвести до руйнування тканини щитовидки і, власне, до розвитку гіпотиреозу, коли вже потрібна гормональна корекція.

— Ще одна ситуація, до якої призводить суцільний стрес, — це порушення сну. Як можна відрегулювати сон?

— Насамперед, знову ж таки, треба вивчити питання, бо сон по­рушується з багатьох причин. На якість сну впливають харчування, режим, те, що ми робимо, те, які ми дивимося передачі, чи часто слухаємо новини тощо. Одним із додаткових факторів є загальна стресова ситуація, у якій ми зараз усі перебуваємо щодня.

Але самому собі призначати препарати для покращення сну не варто. Один із найважливіших гормонів, який регулює сон, — це мелатонін. Його можна визначити за допомогою аналізу. Він доволі дорогий, проте його проводять у деяких лабораторіях.

Якщо все ж таки порушення сну зумовлене проблемами зі здоров’ям, зокрема проблема­ми зі щитовидною залозою, то, можливо, ситуація потребує гор­мональної корекції чи додаткових опцій лікування.

— Хотілося б ще поговорити про кортизол — гормон стресу. Чи це правда, що він впливає на зовнішність?

— Кортизол — дуже чутливий гормон. Якщо ми визначаємо тільки ранковий кортизол у крові або кортизол у якісь певні години доби і одноразово виявили його підвищення, тоді ще не можемо говорити про стійке підвищення рівня цього гормону. Підвищення рівня кортизолу — це вже захво­рювання. Це може бути синдром Іценко-Кушінга, за цього відбува­ється постійне підвищення рівня кортизолу. Тож, щоб оцінити, чи справді кортизол підвищений, чи він ситуаційно підвищений на тлі якогось стресу чи додаткового навантаження, лікарі рекоменду­ють зробити аналіз на кортизол добової сечі. Цей аналіз здатен оцінити, як наднирники функціо­нують протягом цілої доби, тобто сумарну кількість кортизолу, яку виробляють наднирники за добу. Якщо вона підвищена, це вже тяг­не за собою певну низку дообсте­жень. Потрібно доробляти гормо­ни гіпофіза, які регулюють функції наднирників, а також робити УЗД або КТ наднирників.

Якщо випадково виявлено під­вищений кортизол, то таке одно­разове визначення не є маркером захворювання наднирників.

Підвищений кортизол одно­значно впливає на зовнішність, а за тривалого впливу навіть суттє­во її змінює. Тому якщо приходить пацієнт із гіперфункцією наднир­ників, із хворобою Кушінга, то як тільки такий пацієнт заходить, ми точно знаємо, з чим він прийшов.

— Що б ви хотіли на завер­шення сказати нашим чита­чам?

— Хочу наголосити, що треба стежити за станом свого організ­му. Якщо виникають певні сумні­ви чи проблеми, слід звернутися до ендокринолога, не боятися прийти на прийом до психолога чи іншого спеціаліста. Важливо перевірити стан свого організму, щоб не пропустити важливі і не­зворотні зміни.

Переконана, що наше здоров’я — це велика цінність, і кожен пови­нен знайти час, щоб звернутися до спеціаліста і виправити ситуа­цію.

Записала Ірина-Марія Лис.