«Через війну заробітки львівських гідів впали на 70−80%»

До ковіду та широкомасштабного вторгнення, а саме у 2019 році, Львів приймав 2,5 мільйони туристів на рік. Згодом цифра знизилася на понад половину, а з початком широкомасштабного вторгнення рф туристів у місті просто перестали рахувати. Бо немає, по суті, що рахувати. Управління туризму Львівської міської ради констатує невтішний факт: туристів відчутно поменшало через безпекову ситуацію в державі. Приїжджають хіба що волонтери, міжнародні делегації та гості-відчайдухи з-за кордону, які на власні очі хочуть побачити, як дають собі раду українці в умовах ракетних обстрілів…

Про кризу в туристичній галузі свідчить зниження торгу в сувенірних магазинах, менший попит на подобову оренду квартир, скромні цифри в чеках ресторанів, брак туристичних груп по Львову… Чимало гідів були змушені змінювати сферу діяльності, або виїхали за кордон. Дехто перекваліфікувався на популярну професію сьогодення — фіксера іноземних журналістів. Це фахівець, який є перекладачам для іноземної групи журналістів, а також домовляється про репортажі, забезпечує журналістам доїзд до місця зйомок. Як зараз дають собі раду екскурсоводи, про їхні заробітки та тенденції на туристичному ринку Львова, спілкуюся з екскурсоводом Діаною Борисенко.

…З пані Діаною я познайомилася на початку лютого 2023 року з сумної нагоди — раптової смерті відомого екскурсовода Петра Радковця. Жінка чимало років співпрацювала з паном Петром, а також з іншими братами Радковцями: впроваджували оригінальні тури, робили промоцію Львову на міжнародному рівні.

Діана Борисенко також дослідниця генеалогічного дерева родин, президентка громадської спілки Львівського туристичного альянсу.

— Діано, пропоную почати нашу розмову з теми світлої пам’яті покійного Петра Радковця. Чи планують екскурсоводи Львова щось більше для вшанування його пам‘яті, ніж екскурсія «Екскурсовод 0001»?

— 10 лютого проведу ще одну безкоштовну екскурсію центром «Екскурсовод 0001» у пам‘ять про Петра Радковця. Плануємо заробити гроші у фонд, аби відкрити у центрі Львова кімнату-музей імені Петра Радковця. Там будемо експонувати професійні речі Петра — мельонек (капелюх), взуття, годинник-«цибульку», ляску (тростинка, куди заховають парасолю), його книжки, бо Петро писав багато статей. Зокрема, разом зі своїми братами написав чудові казки про львівських левів.

Вважаю, у школах Львова потрібно запровадити предмет із львовознавства, щоб школярі вивчали історію Львова по книжці з казками Петра Радковця.

Цього року в будинку по вулиці Лисенка, 7, де жив Петро, відкриють меморіальну таблицю пам‘яті гіда, який став візитною карткою туристичного міста. На могилі Петра Радковця буде встановлено пам‘ятник. Кілька днів тому, коли була річниця смерті Петра, отець подав цікаву ідею — щоб на могильному пам’ятнику був QR-код з інформацією про гіда. Якщо хтось вестиме там екскурсію, то біля могили гіди розкажуть про Петра. А ось самостійні туристи можуть дізнатися про покійного Петра по QR-коду. У кімнаті-музеї теж будуть QR-коди з віршами і цитатами Петра Радковця.

Також запровадять премію найкращого гіда року імені Петра Радковця. Це буде премія від міста (фонд переможцю — орієнтовно 10 тисяч гривень та відзнака). Хочеться, аби в цій премії брали участь не лише гіди зі Львова, а й зі всієї України. Вважаю не має нічого поганого в тому, аби брали участь гіди з інших регіонів країни. Перли галузі є не лише у Львові. Місія цієї премії — заохочувати інших гідів тягнутися до рівня Петра Радковця.

А ще Петро планував зі своїм братом Іваном (він зараз в Києві служить) проводити поетичні походи Львовом. Було б добре відродити цю ідею, аби Іван проводив літературні екскурсії. Це має бути проєкт «Львів в поезії». Написали багато поетичних творів. Їх часто цитую і під час своїх екскурсій.

Було б добре назвати якусь вулицю міста іменем Петра Радковця.

— Яка зараз ситуація із заробітками львівських екскурсоводів?

— Бум туризму у Львові був у 2019 році. Сезон починався у квітні і завершувався наприкінці листопада. Я тоді не мала жодного вільного дня. Щодня проводила по кілька групових та індивідуальних екскурсій. Заробляла за день по 70−80 доларів. На екскурсіях щодня ходила пішки по двадцять кілометрів. Ввечері — спортзал. Тоді я була весела та енергійна. Чим більше працюєш — тим більше було енергії.

Повномасштабна війна все змінила… Зараз теж маю екскурсії, але максимум два-три рази на тиждень. Хто ці туристи? Є індивідуальні гості зі сходу, зокрема з Харкова. Більша частина моїх туристів — іноземці. А волонтери, які привозять сюди гуманітарну та медичну допомогу, отримують мою екскурсію в подарунок. Мої екскурсії їм зазвичай оплачують українці.

Через широкомасштабну війну заробітки львівських гідів впали на 70−80%. На день проводжу не більше однієї екскурсії, заробляю тисячу-півтори тисячі гривень. Буває, що проводжу екскурсію лише раз на тиждень. На ці гроші прожити неможливо! Сходила раз на ринок, в супермаркет… Добре, що живу лише з дочкою, мої сини уже самостійні.

— Який прайс за екскурсії у Львові?

— 400−700 гривень за годину. Перша ціна — за індивідуальну екскурсію. Друга — за групову, тобто на всіх туристів в групі.

Корпорації з Києва хочуть щось особливе. Наприклад, заходимо в ресторан «Доктор Фауст» і я залучаю до роботи актора Ореста Сироватку. Це обличчя ресторану, знімався в історичних фільмах, кліпах. Орест грає роль доктора Фауста, розповідає туристам про масонів. Бо я не маю право сходити в підземелля і розповідати туристам про масонів, власники ресторану не дозволяють.

Туристам подобаються оригінальні ресторанні страви, серед яких борщ зварений за рецептом XVIII століття. Страва подається в посудині у вигляді скляного черепа.

— Маєте ідеї, як підняти туристичну галузь у Львові, аби попри війну суміжні бізнеси сфери заробляли?

— Насамперед потрібно, аби не псувався імідж країни. На жаль, корупційні скандали понизили нам імідж…

Європейці та жителі Великої Британії з якими спілкувалася, прогнозують шалений бум туризму в Україні після завершення війни. Україна стане топкраїною для відвідування, подорожей. Чимало міжнародних організацій будуть виділяти кошти на відновлення пошкоджених пам’яток ЮНЕСКО. Я теж працюю в цьому напрямку.

Люди, які зараз не бояться приїхати до Львова, Києва (в тому числі волонтери) мають стати адвокатами українців: донести своїм співвітчизникам, що тут не страшно. Мають розповісти, що сюди можна приїхати, відвідати екскурсії та допомогти.

Щоб реанімувати туризм у Львові потрібно також знизити ціни на нерухомість, зокрема, на подобову оренду. У нас надто завищені ціни на житло, це трохи відлякує туристів. Занадто високі ціни в деяких кондитерських та ресторанах. Гравці туристичного ринку мають бути гнучкими щодо цінової політики і не завищувати ціни.

Треба вирішити і проблеми з логістикою. Люди не можуть купити квитки на потяг до Варшави. Квитки важко придбати і в касах залізничних вокзалів, і в мобільному застосунку «Укрзалізниці». Це не сприяє туризму…

Якщо замовляти для туристів трансфер з польського Кракова до Львова це коштує 300−400 євро. Така ціна зумовлена і тим, що на кордоні треба стояти по дев’ять годин… Водії трансферів через це піднімають ціни.

З Варшави взагалі важко добратися, попри потяги звідти до Києва, через Львів. Доїзд має бути доступним, не дорогим в обидва боки. Тоді туристи будуть більше до нас їздити.

На жаль, зараз не можна проводити фестивалі, аби притягнути туристів. До війни ми планували провести у Львові новий гастрономічний фестиваль, де мала бути представлена галицька кухня та коронні страви з різних регіонів України.

— Які зараз обмеження в екскурсіях Львова?

— Якщо під час екскурсії почалася повітряна тривога, треба піти в найближче укриття. Запитую туристів, як вони почуваються, в центрі багато бомбосховищ, де можна продовжити екскурсію та бути в безпеці. Екскурсію під час тривоги можна продовжити, наприклад, в підземеллях костелу Єзуїтів.

Тенденція останніх двох років — попит на екскурсії до меморіалу героїв Небесної Сотні. Бо закриті панорамні об’єкти — костел Єлизавети та Ольги, вежа Ратуші приймає туристів лише вихідними (досі туди екскурсії були недоступні). Високий Замок теж зараз не доступний для екскурсійних груп, бо стратегічний об’єкт. Фунікулеру там немає, люди не змогли би швидко спуститися під час тривоги.

З меморіалу героїв Небесної Сотні теж відкривається гарна панорама, якщо немає туману.