Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

Як магістрат увів цензуру на критику проти себе

Колись на вул. Краківській, 1, малювали карикатури й писали пасквілі

Скульптурна композиція «Всевидяче око» на фасаді будинку. Фото першої половини ХХ століття. Фото «Фотографії старого Львова»
Скульптурна композиція «Всевидяче око» на фасаді будинку. Фото першої половини ХХ століття. Фото «Фотографії старого Львова»

Цей будинок, хоч і є пам’яткою архітектури національного значення, не дуже впадає в око, крім однієї деталі — на фасаді є «масонська» скульптурна композиція «Всевидяче око». Ба більше — це найдавніший будинок на теперішній вулиці Краківській, котра сама є сучасницею давнього Львова. Перша згадка про цю вулицю в офіційних документах — 1382 рік. Тоді вона називалася Татарською, бо тут жили татари.

Будинок під сучасною адресою Краківська, 1, на­зивався Кам’яницею Апрковською, або Абрковською. Збудована в середині XVI ст. німцями Абреками. Наприкін­ці XVI ст. віконниці бічного фаса­ду будинку (від вулиці Шевської) були місцем своєрідної стін­газети — на них писали епігра­ми, малювали карикатури. Іноді вони мали політичний зміст, але найчастіше це було висміюван­ня особистих ворогів, часто до­сить непристойне.

Традиція такої публічної са­тири зародилася ще у Старо­давньому Римі. Там для цього використовували статую біля майстерні шевця Пасквіно, звід­ки й пішов загальноприйнят­ний термін «пасквіль». У Львові ж йому відповідав вислів «по­трапити до старої», оскільки будинок належав пані Абреко­вій. «Що каже пані Абрекова?» — цими словами львів’яни часто віталися вранці.

Першою жертвою пасквілян­тів стала сама пані Абрекова, а потім взялися й за інших. Осо­бливо діставалося магістра­ту — керівному органові міста. Під час ярмарків написати щось проти тогочасної мерії не від­мовлялися й гості з-за кордо­ну… 1601 року магістрат видав спеціальну постанову, яка забо­роняла подібні вправи, і поста­вив біля будинку сторожу.

А у 1613 році ця кам’яниця стала штаб-квартирою поль­ських солдатів, що постали про­ти короля, який не виплачував їм грошей. Солдати просиді­ли у Львові майже рік, до вес­ни 1614 р. Місто Львів було ви­мушене відкупитися від них — дали 10 тисяч злотих. За цей час кам’яниця була дуже зруй­нована.

Протягом століть кам’яницю декілька разів перебудовували. За цей час на фасаді з’явилася скульптура «Всевидяче око». 2008 року цю скульптурну гру­пу відновив варшавський рес­тавратор Януш Смаза. Чи діяла тут масонська ложа або ж один з релігійних орденів та яку із цих організацій символізує всеви­дяче око — досі не відомо.

Зараз будинок на вул. Кра­ківській, 1−3, — яскравий зра­зок архітектури Львова XVIII ст. у стилі бароко. Дім зберігає дві середньовічні планувальні структури та унікальні елемен­ти білокам’яної барокової різь­би. У пам’ятці збережені го­тичні пивниці з часів первісної мурованої забудови ділянки у XIV-XV ст.