«Маємо зробити так, щоб знищити нашого спільного ворога. Назавжди!»

Грузинські брати — благодійний фонд «Аліло-2015» відіслали в Україну понад 90 тонн продуктів та медикаментів

Гено Тебідзе
Гено Тебідзе

Кілька днів тому у Львові гостював грузинський друг українського Благодійного фонду «Здійснити мрію» Гено Тебідзе, який уже впродовж багатьох років реалізовує в Україні благочинні проєкти. Пан Гено не просто гостював, а привіз гуманітарну допомогу для наших захисників та робить все можливе для організації поїздки до Грузії дітей українських захисників. Гено Тебідзе — керівник Благодійного фонду «Аліло-2015». Кілька років тому пан Гено, спільно з українськими друзями, створили проєкт «Діти просять миру». Щороку дітей військовослужбовців, ветеранів війни, а також тих, чиї батьки віддали життя за волю України, возять у Батумі на відпочинок та реабілітацію. Відповідно, грузинських — в Україну. А з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Гено Тебідзе і команда «Аліло-2015» ще більше акумулювала сили у допомозі українським братам. Адже, за словами Гено, ворог у нас спільний. Про допомогу українцям та віру у нашу перемогу Гено Тебідзе розповів журналістці «ВЗ».

— Як довго ви допомагаєте Україні?

— 2014-го, коли розпочалася російсько-українська війна, ми познайомилися з Лілією Гричулевич і створили проєкт «Діти просять миру». Не відкрию секрету, коли скажу, що коли йде війна, найбільше страждають діти та мирне населення. Тож ми вирішили, що дітей військовослужбовців, які постраждали у цій війні, будемо брати на реабілітацію. Придумали цікаву програму відпочинку, що триває два тижні. Збираємо групи від 20 до 35 дітей. Намагаємось охопити дітей з усієї України. Правда, ковід поставив на паузу наші вояжі з однієї країни в іншу. Але після пандемії ми знову забираємо дітей з України на відпочинок у нашу країну. От і тепер формується група дітей на різдвяно-новорічний відпочинок в Батумі.

— Що показуєте дітям у своїй країні: це екскурсійна програма чи лише відпочинок на морі?

— Наша мета не полягає у тому, щоб конкретно показувати щось неймовірне. Українські діти знайомляться з природою і грузинськими звичаями, ми їм проводимо майстер-класи з кулінарії — вчаться робити аджарські хачапурі та хінкалі. А ще із задоволенням вивчають грузинський танець. Кілька днів тому я зустрічався з дітьми, які вже відпочивали у Грузії. Так приємно, що діти досі пам’ятають подорож, у якому ми їх запросили. Українські та грузинські діти — найкращі дипломати від обох країн. Це як і наші діти завжди будуть пам’ятати поїздку у Карпати та Херсонську область. А головне, що вони знайшли нових друзів. І ця дружба щира, а не нав’язана кимось. Бо саме люди дарують тепло і щирість у стосунках.

— Чи не було випадків, що замість дітей військовослужбовців у групу потрапляють діти чиновників?

— Такого просто бути не може. Ми співпрацюємо тривалий час з українськими друзями, довіряємо одні одним. Для нас не має значення, які заслуги перед батьківщиною мають (чи мали) батьки цієї дитини. Бо кожен, хто захищає від ворога свою землю — він вже герой.

— Ви займаєтеся лише відпочинком дітей?

— Ні. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми з друзями, а це білоруси і грузини, 26 лютого відкрили у Батумі один з найбільших гуманітарних центрів допомоги українцям. Дивуєтеся, що ми співпрацюємо з білорусами? Більшість з них — політбіженці, які не могли змиритися з режимом Лукашенка.

Уже десятий місяць поспіль ми разом збираємо і відправляємо в Україну великі вантажі допомоги. Понад 90 тонн продуктів та медикаментів відіслали в Україну. Купуємо також машини, тепловізори. І не лише це. Ми прийняли багато тимчасово переміщених з України людей. А це не лише дати дах над головою, а й влаштувати дітей у школи і садочки, а матерям підшукати роботу.

Понад 5,5 тисячам осіб знайшли безоплатне житло. Усіма цими питаннями займається наш центр допомоги українцям. Я не люблю слова «біженці», бо ці люди б не бігли зі своєї країни, якби не війна. Я їх називаю своїми українськими друзями. Грузинський народ робить все для того, щоб наші українські друзі почувалися комфортно у нашій країні. Багато грузинів і білорусів зараз захищають Україну проти російської навали. Але всі ми добре знаємо, що настане такий день, коли Україна переможе і її громадяни повернуться на рідну землю. Але знаю, що ці люди завжди з теплом будуть згадувати Грузію, яка дала їм прихисток у тяжкий час.

Грузини також вдячні українцям. Коли була війна у нас (її чомусь назвали грузинсько-абхазькою війною), а насправді всі ми знаємо, що це була російсько-грузинська війна. Тоді українські друзі нас підтримали, надавали допомогу, а також врятували від смерті багатьох грузинів. Знаю, що українці тоді зі Сухумі вивели тисячі наших людей. Маємо допомагати одні одним. Ворог у нас — спільний. І ми маємо зробити так, щоб знищити цього ворога. Назавжди!

Схожі новини