«Ворог на порозі — а українці святкують!»

Приємні враження і розчарування іноземця під час перебування у воюючій країні

Американський українець Михайло Левко у різдвяному Львові.
Американський українець Михайло Левко у різдвяному Львові.

На тлі російської військової загрози, яка підстерігає Україну, американська влада відкликала з Києва сім’ї своїх дипломатів, а також попросила інших своїх земляків покинути береги Дніпра. У кого раптом не було би коштів на зворотну дорогу, посольство обіцяло надати кредит. Ці кроки керівництва США свідчать, що агресивні наміри Путіна — зовсім не плід журналістської фантазії, як про це люблять казати на Банковій. У п’ятницю зі Львова, де перебував у справах, з пересадкою у Стамбулі до рідного Нью-Джерсі перебрався віцепрезидент Світового конгресу українців, лікар-реабілітолог Михайло Левко. Напередодні відльоту кореспондент «Високого Замку» поспілкувався з ним, поцікавився його оцінкою того, що відбувається довкола наших кордонів і в самій Україні.

— Я місяць перебував в Україні, але поїхав звідси не через настанови нашого посольства у Києві, — каже пан Михайло. — Відлетіти повинен був ще скоріше, проте через великий снігопад у Туреччині і Греції мій рейс перенесли…

Я незадоволений тим, що частині наших дипломатів наказали їхати додому. Якщо ситуація складається настільки серйозна, наш уряд повинен був би подбати про всіх. Мені видається, що йдеться про якусь політичну гру.

На жаль, я не бачу гуманітарної підготовки на випадок війни. Найперше, з боку української влади. Українці не знають, чи в надзвичайних обставинах буде достатньо для них їжі, води, медикаментів. Ніхто не знає, чи обладнано бомбосховища. Мало хто вміє надати першу медичну допомогу. Людям, які стоять перед загрозами війни, потрібна і психологічна допомога — найперше, для пенсіонерів, школярів. Такої масштабної підтримки населення не відчуває. Нема такого чоловіка у владі, який би чітко сказав людям, як вони мають готуватися до ймовірних небезпек. Замало одних закликів не панікувати.

Під час перебування в Україні мені довелося побувати у «Буковелі». Там хмара людей розважається — ніби нічого страшного біля кордонів нема. Весь світ б’є тривогу, а українці преспокійно катаються на лижах. Я не проти відпочинку! Але люди мають знати, яка небезпека на них чатує і бути готовими до неї. Коли мої друзі з Америки дзвонили і запитували, що тут відбувається, вони були шоковані, коли почули, що в Україні продовжують святкувати. Крім усього, оте затяжне празникування значною мірою спричинило новий спалах ковіду на Івано-Франківщині. Побачивши таке величезне скупчення людей, я втік з «Буковелю»…

Читайте також: На Франківщині — «червона» зона. Але Буковель працює…

У мене склалося враження, що третина українців готова до відсічі ворогу, третина — живе у страху, а інша третина байдужа до всього, що відбувається.

Українцям кажуть: продовжуйте спокійно жити, їдьте на шашлики, не переживайте! Як це не переживати — якщо мінують школи, торгові центри? Для мене це іронія — бути і бачити, що відбувається Україні! З одного боку, світ допомагає вам зброєю, з іншого боку, ми не бачимо, як Україна допомагає своїм українцям.

— У такий тривожний час Америка не обмежується словами підтримки, а допомагає нам зброєю…

— Україна вже восьмий рік перебуває у стані війни. Багато хто у світі каже, що тут відбувається громадянський конфлікт. Який «громадянський», якщо щодня на фронті гинуть люди?!

Для своєї безпеки Україна, як і Ізраїль, повинна мати систему протиповітряної оборони «Залізний купол». Адже майже з усіх боків Україну оточив ворог. Свого часу Україна в обмін на гарантії безпеки позбулася ядерної зброї, по суті, залишилася голою, беззахисною. Гаранти її безпеки, найперше, США, у цей складний час мають сказати своє слово. Має бути мир, має бути порядок. Інакше буде багато злого на світі.

— Знаємо, що ви часто приїжджаєте до України, на землю своїх батьків. Чим займалися тут цього разу?

— Приїжджав до родини і друзів на Різдвяні свята. Хотів відчути цей неймовірний український дух — він дає мені оновлення. Принагідно, як фахівець, надавав допомогу хворим, які потребують психіатричної допомоги. У Києві підтримував своїм коштом українські бібліотеки. Брав участь у міжнародній конференції, яку організував Світовий конгрес українців — там йшлося про всебічну підтримку України.

— Що думають ваші співвітчизники-американці про протистояння України і Росії?

— Всі кажуть, що для такої стійкості найперше має бути синтез зусиль влади і громадян. Що не повинно бути протиборств між політиками. Має бути чітка стратегія боротьби з ворогом, стратегія захисту цивільного населення. Наша діаспора провела низку маніфестацій на підтримку України, закликала нашого президента, конгресменів, крім військової, надати вам фінансову, гуманітарну поміч. Ми зверталися по допомогу до Червоного Хреста, до інших фундацій. Свій внесок зробить і наш СКУ. Але найбільше повинна зробити українська влада на місці.

Читайте також: «Захистиш домівку — захистиш Україну!«

Схожі новини