Передплатити

«Часи змінюються, колишні заборони скасовуються»

Юлія Галушка поділилась секретами створення ефірних образів телеведучих


Юлія Галушка. Фото пресслужби каналу Україна.

Не раз ставимо собі запитання: скільки ж то треба одягу мати телеведучим? Бо ж якщо вчора людина була в одній сукні чи костюмі, то завтра у ньому на екрані телевізора вже не з’являється. Про це журналістка «ВЗ» запитала у ведучої вечірніх випусків новин «Сьогодні» на каналі «Україна» Юлії Галушки. З чого взагалі має складатися ефірний гардероб, хто відповідальний за зовнішній вигляд облич телеканалу та в якому вбранні не припустимо з’являтися у кадрі.

— Юліє, хто відповідальний за ваші ефірні образи?

— Якщо ще хтось думає, що я прийшла на роботу, відкрила свою шафу і просто так вирішила одягнути в ефір ось цей червоний костюм — помиляється. Образи ведучих в ефірі — це робота цілої команди. Стилісти, гримери, костюмери продумують, який вигляд ми матимемо в ефірі, звіряють між собою і узгоджують на всіх щаблях. Тому що ведучий — це обличчя каналу, а значить — представляє роботу величезної кількості людей. І підвести їх усіх через сумнівну сукню — неприпустимо.

— Можете назвати себе прискіпливою у виборі одягу? Чи сперечаєтеся зі стилістами?

— Суперечки, звісно, трапляються, як у будь-якому нормальному робочому процесі. Але, на щастя, стилісти знають мої уподобання і приймають побажання, а я дослухаюсь до порад профі. Бо, наприклад, все своє життя я вважала, що зелений мені не личить, але з’ясувалося, що помилялася. Дякую стилістам за це відкриття.

— Для вас купують готовий одяг чи створюють на замовлення?

— І купують у мас-маркеті, і шиють ексклюзивні костюми і сукні. Але навіть куплені речі часто треба підганяти — у мене нестандартний зріст. В ательє, з яким ми співпрацюємо, вже вивчили особливості моєї фігури, тому обходимось переважно двома примірками.

— Скільки у вас ефірних образів? Які маєте критерії вибору одягу?

— Ніколи не рахувала, тепер самій цікаво. Єдине, що можу сказати точно: у моєму ефірному гардеробі є речі усіх основних кольорів. Мій головний критерій вибору — це лаконічність форм. Сукня-футляр без комірця і жодної прикраси — це завжди ідеальний варіант. Отут якраз і бувають дискусії зі стилістами — вони намагаються ускладнити вбрання деталями, а я — спростити.

— Хто визначає, в якому образі ви сьогодні з’явитесь в кадрі, та чи залежить вбрання ведучої новин від певних дат та подій?

— Перед святковими днями намагаюся наперед забронювати улюблені речі (так, є більш улюблені і менше улюблені, але всі — улюблені). Така собі маленька примха. В інші дні я зазвичай довіряю вибору костюмерів, тому що чіткої послідовності костюмів не існує. Єдиний виняток — це жалобні дні, коли вбрання обов’язково має бути темним і стриманим.

— Які існують заборони щодо одягу й аксесуарів в кадрі?

— Все залежить від жанру телепрограми. Те, що дозволено суддям у шоу «Маска», не дозволено ведучим новин «Сьогодні». Хоча мені було б цікаво дізнатись, як глядачі сприймають розповідь про інформаційну картину дня від людини у пір’ї, шкірі і блискітках (сміється. - Г. Я.) Наш стиль — діловий. Фасони, кольори, принти — мають бути стримані, але підбирають їх під кожну фігуру окремо. Комусь личить довжина до середини коліна, комусь треба на 10 см довше. Але є кілька загальних правил: телебачення любить яскраві і глибокі кольори без дрібних малюнків — тонка смужка, клітинка, гусяча лапка чи горох можуть давати «строб» — так телевізійники називають мерехтіння картинки. Білий колір може «горіти» — і в кадрі буде видно тільки білу пляму, а чорний, навпаки, — «провалюватиметься». Та й загалом: колір вбрання у житті і колір в ефірі — абсолютно різні картинки. І буває дуже несподівано, коли їдка помаранчева сукня у випуску перетворюється на звичайну червону. Але зауважу: часи змінюються, техніка вдосконалюється, колишні заборони — скасовуються. Приміром, раніше під суворим табу були масивні прикраси у кадрі. Зараз — цим вже нікого не здивуєш.

— Чи є речі, які особисто ви ніколи не вдягнете в ефір?

— Ніколи не кажи ніколи. Але поки я не зраджую собі: не люблю складно кроєні комірці і не вдягаю в кадр підвісні сережки, хоча поза кадром ношу їх, — коли вони хитаються на ведучих, починається сеанс гіпнозу: я припиняю слухати і впадаю у транс (сміється. — Г. Я.).

— Чи можна в ефірних сукнях з’являтись поза межами студії новин або залишити вбрання собі?

— Проєкти телеканалу «Україна» не обмежуються тільки студією, тому в ефірних костюмах я бувала, наприклад, на Майдані незалежності під час параду — це був спецефір. А от залишити вбрання собі — я не пробувала. Хоча деякі сукні із задоволенням носила б.

— Скільки часу щодня триває підготовка до ефіру загалом, і скільки саме припадає на грим та створення зачіски?

— Тривалість підготовки до ефіру залежить від хронометражу випуску новин. Це може бути від двох-трьох годин і до цілого дня. Тут треба спростувати улюблений міф багатьох моїх знайомих-нетелевізійників: робота ведучого — це не тільки нафарбуватись, вдягнути красивий костюм і прочитати свої тексти за 10 хвилин до ефіру. Мій випуск о 23:00 — і робота над ним починається за багато годин до цього. Упродовж дня я моніторю, наскільки це можливо, все, що відбувається в Україні та світі. А вже прийшовши на канал, безпосередньо працюю над своїми текстами. З перервою на 40−60 хвилин для гриму і зачіски. І ні, це не багато.

— Які є правила щодо макіяжу, зачіски, манікюру телеведучих?

— Телевізійний новинний макіяж доволі консервативний. Модний зараз «вологий фініш» викликає нервові приступи у режисерів: блискучі текстури під софітами виглядають не природно і свіжо, як у житті, а брудно і стомлено. Тому, як би не хотілось сяяти у кадрі, є небезпека мати масний лиск. У решті питань — все дуже індивідуально, навіть червоні губи і червоні нігті — вже давно не табу, а класика.

— Якому стилю надаєте перевагу у повсякденному житті?

— На щастя, на телебаченні поза кадром не існує суворого дрес-коду. І можна не відмовлятись від кежуалу. Звісно, інколи хочеться вбрати гламурні височенні шпильки чи накинути шкірянку поверх летючої сукні, але основа гардеробу у мене — це комфорт.

Читайте також: «Успіх прийшов, коли я перестала боятися»