«Зранку сухо у роті після надмірно випитого алкоголю? Так загущується кров і підвищується ризик тромбоутворення»

За час пандемії професор Кобза оперував і консультував не одного пацієнта, ураженого ковідом. Відповідно ділиться досвідом з колегами-медиками: які препарати добре себе зарекомендували, що варто й чого не варто призначати. Рекомендує зміцнювати імунітет, не пити синтетичних вітамінів і у жодному разі не купувати медичні препарати в аптеці на свій розсуд. Скажімо, усім відомий аспірин небезпечний виникненням кровотеч, тому без призначення лікаря його вживати не можна.

На актуальні запитан­ня кореспондентці «ВЗ» відповідав завідувач ка­федри судинної хірургії Львів­ського національного медич­ного університету ім. Данила Галицького, професор, доктор наук, керівник Центру тран­сплантології і серцево-судин­ної хірургії у Львівській облас­ній клінічній лікарні, експерт МОЗ України зі судинної пато­логії Ігор Кобза.

— Учені визначили, що чи не найбільше від коронаві­русної інфекції потерпають судини. Чому?

— Коронавірус схожий на маленьку кульку, яка має біл­кову оболонку з так званими шипами. Цими «шипами» ві­рус може чіплятися за пев­ні рецептори у судинах. Коро­навірус насамперед впливає на внутрішню поверхню су­дин, яка називається ендоте­лієм. Пошкодження ендотелію призводить до того, що ушко­джується судина і виникають ускладнення — аж до тромбо­зів. Окрім того, вірус є нейро­тропним, а це означає, що по­ширюється по нервах. Якщо у людини, яка захворіла, підви­щений артеріальний тиск, то вірус блокує зниження тиску, що призводить до підвищення артеріального тиску і травми стінки судин. Вірус контактує з клітинами крові, особливо з лейкоцитами, викликаючи ви­ділення запальних елементів, і може спричинити так званий цитокіновий шторм. У хворих, інфікованих коронавірусом, відбувається сильна реакція і накопичуються цитокіни. На­стає ушкодження судинної стінки, яка спазмується (зву­жується), і там можуть утворю­ватися тромби. Це може ста­тися в різних органах: у серці, мозку, у нижніх кінцівках тощо.

Ендотелій судин виробляє оксид азоту (його відкрили у 90-х роках і отримали Нобелів­ську премію). Це сильна речо­вина, яка захищає ендотелій і розширює судини. Оксид азоту перешкоджає утворенню тром­бів. Але коронавірус впливає на зменшення кількості окси­ду азоту. Це призводить до по­рушення згортання крові і до утворення тромбів. Є препара­ти, які підвищують його рівень, і цим можна було би скориста­тися.

— Тому люди п’ють аспірин — щоб розріджувати кров і не допустити утворення тром­бів?

— Від 2000 року з’явилось багато наукових робіт, які стверджують, що аспірин біль­ше шкодить, ніж допомагає. Японці у 2019 році опублікува­ли огляд 13 великих наукових досліджень, проведених упро­довж останніх років у медицині. Проаналізували понад 164 ти­сячі пацієнтів, серед яких були ті, які приймали аспірин, і ті, хто його не приймав. Тих, хто при­ймав аспірин для запобіган­ня одного ускладнення, мен­ше, ніж тих, у кого розвинувся ризик важкої кровотечі внаслі­док прийому аспірину. Тобто від аспірину люди швидше отри­мували кровотечу, ніж користь. Особливо це небезпечно, коли стосується мозку. Однією з причин інсульту може бути ме­дичний препарат, призначений хворому. І на першому місці се­ред цих препаратів, які можуть спровокувати геморагічний ін­сульт, — аспірин.

Для боротьби з коронавіру­сом розробляються вакцини, але швидко виготовлена вак­цина — теж ризик, бо не вивчені детально ранні, й особливо пізні реакції на вакцину.

29 вересня у США опубліко­вано результати дослідження стосовно іншого підходу до бо­ротьби з вірусами. У США за­реєстровано близько 40 різних дезагрегантів. Це препарати, які використовують понад 100 ро­ків. Американці вивчили, котрі з них найбільш ефективні. Вибра­ли 17, які детально перевірила спеціальна служба. (Взяли пре­парати, які мають маленьку мо­лекулярну масу, адже вірус дуже маленький. Щоб на нього впли­вати, медичний препарат теж повинен мати маленьку молеку­лярну масу, щоб сильніше діяти на вірус). Штучний розум проа­налізував ці препарати. Визна­чили препарат цілостазол, яко­го достатньо навіть у маленьких дозах, щоб зруйнувати білкову оболонку вірусу. Але впливати треба не лише на його білкову оболонку, а й на щупальця-ко­лючки, якими він прикріплюєть­ся до ендотелію. Виявили, що той препарат має найкращі по­казники для руйнування цих ко­лючок вірусу.

Аспірин можна замінити більш активними препаратами, які завдають менше шкоди. На­приклад, трифлузал дає удвічі менше ускладнень, ніж аспірин. Якщо на тисячу хворих аспірин дає 13 кровотеч, то трифлузал — 6. А якщо додати цілостазол, відбудеться додатковий вплив на сам вірус.

— Зараз рекомендують приймати вітаміни…

— Це не панацея. Якщо взя­ти рекомендації американської асоціації з профілактики інсуль­ту за 2014 рік, то вони стверджу­ють, що синтетичні вітаміни у та­блетках чи ін'єкціях вкорочують життя. Я рекомендую природ­ні вітаміни! Їсти більше лимонів, часнику, цибулі, які добре впли­вають на імунітет. Усі знають, що споконвіку вживали україн­ці, щоб бути здоровими. У яблу­ках, лимонах є той самий вітамін С, але природний. Те, що не за­шкодить!

— Кажуть, коронавірус можна вбити алкоголем, який має понад 60 градусів. Тож для профілактики треба пити алкоголь?

— Не рекомендував би пити алкоголь для профілактики. Не­відомо, як це вплине на корона­вірус, але печінку посадить. Іму­нітет алкоголь точно знижує. Можна взяти алкоголь для того, щоб ним подихати. Вдихати ви­пари не зашкодить. Але в міру. Мікродози алкоголю навіть за­побігають інсульту, але це — мі­кродози! Йдеться про ложку ал­коголю (сухого вина) 3−5 разів на день.

Червоне сухе вино трошки розріджує кров. Газовані напої, як-от шампанське, не реко­мендую. Випити пляшку шам­панського — дуже токсично, але келих не зашкодить. Ал­коголь концентрований — го­рілка, коньяк, віскі — згущують кров. Люди, які можуть випити більше, знають, що наступного дня сухо у роті. А чому? Відбу­вається згущення крові — саме тоді й настає тромбоутворен­ня. На тлі вірусу це вкрай не­безпечно.

— Ви лікуєте пацієнтів, які перехворіли на ковід. Ка­жуть, за місяць-два після пе­ренесеного ковіду можуть з’явитися тромби у різних ор­ганах.

— Це буває відразу, а не че­рез якийсь час. Є випадки, коли привозять з інфекційної лікарні хворих на ковід, бо настає тром­боз.

— Це зазвичай люди стар­шого віку?

— Здебільшого старші люди. Стосується це в основному тих, хто має артеріальну гіпертен­зію, цукровий діабет, ушкодже­ні судини, — у таких випадках ризик вищий. Тромбоз настає тоді, коли є згущення крові. Під час ковідної хвороби у люди­ни підвищується температура тіла і випаровування. Тому тре­ба вживати набагато більше рі­дини. Людям до 60−65 років слід вживати на кг маси тіла 30 мл рідини. Тобто на людину ма­сою тіла 70 кілограмів — два лі­три 100 грамів рідини на день. Якщо ж підвищується темпе­ратура, то йде посилене випа­ровування, — тоді необхідно ще більше рідини, щоб зменши­ти ризик тромботичних усклад­нень.

Необхідні свіже повітря, достатній сон, збалансоване харчування. Слід частіше про­вітрювати приміщення. Є по­відомлення про те, що небез­печні кондиціонери. Читав, у Китаї багато людей у ресто­рані заразилися через конди­ціонер. Цікаво, що ті, хто си­дів близько біля інфікованого, не захворіли. Від них повітря забиралося, зате інфікували­ся ті, хто сидів далеко від хво­рого.

— Фізична активність? Тре­ба бігати на стадіонах?

— Треба ходити мінімум 6 кілометрів щодня. У жодно­му разі не бігати! Колись, за Совєтського Союзу, була те­чія — «біг від інфаркту», потім з’ясували, що біг — це до ін­фаркту. Якщо людина все життя бігає, хай продовжує. Але якщо колись у молодості бігав, потім перестав, а потім раптом зно­ву захотів бігти, як у молодос­ті, цього робити не можна, бо може статися перевантаження серця, й інфаркт чи інсульт. Хо­дити люди не припиняють: ні в молодості, ні у старості. Тому — ходіть! Збільшувати дистан­ції треба поступово, щоб серце звикало до навантажень, а не раптово його навантажувати.